Як ви ставитесь до відливання воску?
Колись у моєму селі була жінка, яка проводила процедуру зливання воску. Ніхто не знав її справжнього імені, однак називали її у нас Воскодара.
До знайомства з нею, я не вірила у це й вважала забобонами або чарами, але коли побачила на власні очі, то змінила свою думку.
Ця бабуся вважала, що кожна дитина має якийсь страх, тому вона відганяла їх, використовуючи віск. Воскодара казала, що процедуру потрібно виконувати до того, як страх стане серйозною проблемою. Адже потім може віск вже не допомогти.
Багато батьків вірить, оскільки вона справді допомагає дітям подолати страхи, перш ніж вони стануть серйозними проблемами. Наприклад, дітлахи часто бояться лікарів у білих халатах, а бабу Воскодарку зустрічали з посмішкою. Вони любили як віск шкварчав над їхніми головами. Жінка була справжньою прихильницею дітей, і багато родин навіть запрошували її додому.
«Всідайтеся, діти, бо баба Воскодара йде», — казали мами своїм дітям — і вони вмощувалися на стільцях перед ритуалом вигнання страхів. А їх справді було видно на воскові.
«Ось бачите, дитина ваша гусака настрашилася, — показувала бабуся батькам у застиглому воску силует гусака з витягнутою шиєю, наче він виліплений із пластиліну. Часом віск був схожим на пса, часом — на юрбу дітей. «Вони за вашою дитиною бігли», — пояснювала жінка.
Та якось баба Воскодара раптово зникла з села. Казали, що її забрав до себе син. І донині ніхто інший не навчився віск виливати. А може, й не дано кожному таке вміти. Можливо, це дар Божий ??
Як ви вважаєте? Чи проводили колись може вам, чи вашим дітям таку процедуру?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Більше цікавих життєвих історій тут – https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!