«Відпочили так, що до кінця життя не розплатимося …»

Є у мене друг і колишній однокурсник – Андрій. 190 ріст, 85 вага, 1-й розряд з боксу, холостяк. Попри свої 36 років, він так і залишився веселим метким хлопцем. І зібралися вони 2 роки тому компанією на Гаїті. А через те, що всі його напарники володіли приблизно тими ж якостями, веселощі у них почалися ще в польоті.

Зрозуміло, вони якось примудрилися протягнути з собою випивку. І почали нишком вживати її вже в літаку. Поскандаливши з бортпровідницями, компанія висадилася на аеродромі і виявила, що обіцяний їм в турбюро транспорт чомусь не прибув. Добиратися довелося чим доведеться – і по дорозі на місце вони додали ще.

Далі їх кинули з готелем – він виявився не на першій, а на другій лінії. Тобто знову кругом обман і несправедливість, яку довелося заливати черговою порцією спиртного. Поселившись, компанія тут же відправилася до моря – і нудна обстановка в першу чергу була прикрашена залишками взятої з собою горілки. Після чого широка душа зажадала вже справжніх веселощів.

Першою розвагою стало скидання відпочивальників в басейн. І як тільки за мешканцями в воду відправився офіціант (а чого він обурюється?), потім власник готелю (а хай не белькоче зі своїм диким акцентом, що викличе поліцію!), а потім і пара полісменів – довелося терміново ретируватися в номер, поки до останніх не прибуло підкріплення.

По дорозі була зламана пальма, якась шафа, а потім їх оточили – і не відвезли до відділку тільки тому, що чоловіки щедро розплатилися за завдані збитки. В результаті з них було взято обіцянку, що вони або не виходять з номера до ранку, і за цей час тверезіють, або додому вони потраплять через два роки вже з в’язниці.

Пошепки

Довелося замкнутися. Але з горя, звичайно, остаточно напитися. І вся компанія заснула мертвецьким сном.

А вночі трапився сильний шторм – перевернув легкі електрокари, який зламав пару десятків пальм, зірвав дахи, розкидав всі меблі і повалив гіпсові статуї. Але цей розгул стихії Андрюха і співтовариші благополучно проспали.

А вранці вийшовши на балкон, нічого не розуміючи, опухлий і пом’ятий Андрюха побачив перед собою цю картину і заціпенів. Після чого тихо повернувся в кімнату, розбудив інших і слабким голосом повідомив:

– Мужики! … Ми тут вночі це … по ходу, все рознесли! … там таке діється – до кінця життя не розплатимося!!!

Чи були у Вас схожі випадки?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

I
Adblock
detector