Відтепер Микола все майно записує на нову дружину, щоб нічого не дісталося синові від першого шлюбу – найбільшій помилці його молодості

У Миколи є син від першого шлюбу. Інтрига з матір’ю Юри у нього трапилася дуже давно. Відповідно, нащадок теж уже давно не маленька дитина. Йому вже третій десяток минув. 

Весь цей час батько тримався осторонь. Навіть зараз він не знає, де, як і з ким живе його син. Зрештою, Миколі все одно. 

Миколи тільки виповнилося вісімнадцять, коли у нього народився Юра. Ну як у нього… У дівчини Миколи, на яку той ніколи не мав особливих планів про спільне майбутнє.

Просто знайомі. Про яке подружнє життя могло йтися?

Молоді люди познайомилися на Новий рік в одній компанії, коли гостювали на чиїйсь дачі.

Знайома дуже довго плакала після того, як дізналася про вагітність. Просила Миколу не йти. Потім навіть погрожувати почала. Далі новина дійшла до батьків і ті одразу потягли юнака під вінець. Виходу не було.

-Хіба такого можна назвати чоловіком? Хіба справжні чоловіки так роблять?- бідкається  сорокап’ятирічна Соломія. – Я, певне, ніколи не зможу збагнути, як батько так з рідною дитиною вчинив. Це я про Миколу, чоловіка моєї старшої сестри. Він уже не молода людина, а розуму, як у 18. Тільки за майно своє боїться. Думає, що частина всього старшому синові дістанеться. Тому одразу все оформляє на нову жінку. А Юрка помилкою молодості вважає.

Коли весілля нарешті зіграли, батьки одразу ж забрали доньку до себе. Там за нею доглядали аж до народження онука. На цьому все сімейне життя і закінчилося. Головне штамп у паспорті, який підтвердить, що син не позашлюбний.

Минуло три перш ніж Микола навалився подати на розлучення. Правда, аліменти довелося таки виплачувати.

При цьому син з батьком так жодного разу і не бачився. Миколу навіть не цікавило те, що він вважав найбільшою помилкою свого життя.

— Вона теж дурна була. молодість брала своє. Знала, що дитина Миколі не потрібна. Для чого було заміж іти? Всім життя цей шлюб зіпсував. Хотіли так Миколу прив’язати? Думали, що зможуть утримати його довго на ланцюгу? Та де там. А так народила б сама спокійно і горя не знали б.

Після розлучення Микола одружився вдруге. Тепер це було вже з власної волі. По минуле обранця наречена все знала. Він сам їй розповів. Так і на душі легше було. Такі подробиці не налякали Наталю. Вона погодилася вийти за Миколу і не прогадала.

Зараз пара разом уже понад два десятки. Вони стали заможними та поважними людьми у місті. Нажили й чимало майна, за яке так трясеться чоловік. 

Микола і Наталія виховують двох спільних діток, яких, незважаючи на ставлення до Юри, чоловік любить до нестями. Для них він і справді став хорошим батьком. Він інколи й ні в чому їм не відмовляє, добре забезпечує, возить у подорожі і не забуває нагадувати, які вони йому дорогі. 

А майно, якого з кожним роком стає тільки більше, Микола й справді оформляє на дружину. Чому він так робить, чоловік каже відкрито: боїться, що колишня вимагатиме щось для свого сина, якого він, до слова, не признає.

– Одним все, а іншим нічого, так виходить? А чим же йому так не вгодив Юра? хіба не такий самий син, як двоє інших? – міркує Соломія. – Юрко ж ні в чому не винен! Сварки сварками, нехай собі старші не спілкуються, але дитина тут до чого? Я цього не розумію.

Колишня дружина Миколи зараз намагається особливо не вникати у справи чоловіка. її, на відміну від сестри, не цікавить, що і кому залишить батько Юри. Вона сама підняла на ноги сина й жодного разу ні про що не пожаліла. Тож і зараз ні на що претендувати не збирається. Микола марно переживає. 

Нещодавно жінка народила другу дитину. Заміж знову не виходила. Зараз сидить у декреті, надіється тільки на материну допомогу, як і у старі добрі часи. Було б непогано, якби Микола хоч чимось допоміг їй або Юрі, але просити вона нічого не буде. У нього давно нове життя.

– А я думаю, що неправильно це! – обурюється Соломія. – Міг би хоча б одну квартиру Юрі лишити. У нього їх он скільки. Ну нічого, жадібність і не таких героїв погубила. І він своє отримає. 

Сестра Соломії знизує плечима… Юра ніколи навіть не бачив рідного тато, то чого він може від нього вимагати? Та й той теж гордий. Йому нічого ні від кого не треба. І батько йому теж не потрібен. Він виріс без нього, то й проживе так само.

Головне, щоб доля потім не обернулася обом зовсім іншим боком, бо чує серце матері, що це далеко не кінець історії.

А що про такого батька думаєте ви?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Ivanna

Копіювання з сайту заборонене. Авторські статті захищені DMCA.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector