Вихід, якщо син вирішив одружитися з жінкою, старшою на 7 років

Життя – не передбачувана річ, те, що раніше здавалося не припустимим, сьогодні може бути і не таким страшним. А ще часто трапляється те, чого ми найбільше боїмося, щоб загартувати наші душі. Про це і є наша сьогоднішня історія з життя, коли улюблений син буквально поставив матір перед фактом: “я одружуюся і це не обговорюється”.

ДІТИ НЕВІСТКИ

Все нічого б, якби майбутня невістка не була на 7 років старшою, а ще у неї вже є діти від попереднього шлюбу. Галина Іванівна не такої долі хотіла своєму синові, якому на той період виповнилося всього лиш 22 роки. Артем ще сам дитина, нещодавно закінчив університет, а тут він одразу батьком має бути, ще й двох дітей. Галина Іванівна просто жила власним сином, після його вступу до ВНЗ подалася одразу в Португалію, хотіла придбати Артему квартиру та автомобіль.

Мати була проти цих стосунків, тому сказала категорично, що не прийме невістку. Артем не вважав за потрібне дослухатися до матері, і сказав, що вже сам в змозі приймати рішення.

«Та що ти можеш? Я все тобі на блюдечку підношу, ще ні копійки ти сам не заробив, сидиш на моїй шиї, і ще свою “любов” з дітьми хочеш на мене повісити?»

«Не вигадуй! Я буду забезпечувати свою сім’ю самостійно, і не збираюся в тебе брати кошти, до того ж влаштувався на роботу, зараз проходжу стажування».

«Та якби ж вона одна, у в неї діти! Ти знаєш, яка це відповідальність?»

«Мамо, сама виховувала мене без батька, і знаєш, як це важко, хоча в них є рідний тато, аліменти платить, але ж з ними не проживає. До того ж їхня матір також заслуговує на особисте щастя».

Чому складно прийняти рішення сина

Галина Іванівна довго сумнівалася, але згодом вирішила дати спокій сину: «Гocпoди, я йому не дуже-то й потрібна. Дорослий хлопець, розбирається в комп’ютерах, освіту має, заробить собі й сам на шматок хліба».

Однак сумніви все одно не покидали її, інколи жінка намагалася ще виправити ситуацію: 

«Синку, та ж не обов’язково одразу іти під вінець. Зараз багато сімей перед одруженням ще декілька років живуть разом, ви також можете спробувати. Може, ви взагалі не знайдете спільної мови в побуті, хто його знає.  Навіщо ж поспішати? ».

Пошепки

«Мам, що ти верзеш. От якби ти мала доньку, то хотіла, щоб з нею хтось жив у цивільному шлюбі? Так чоловік тоді взагалі не бере на себе ніякої відповідальності. Я не зможу так принижувати Інесу, кохаю її і вірю, шо в нас все буде добре. До того ж ти сама мені тлумачила, що я повинен нести відповідальність за свою майбутню дружину».

Діти невістки і вольове рішення

Тоді ж Галина Іванівна вирішила подивитися на майбутню невістку, зібрала речі й прилетіла на батьківщину. Насправді вона і не хотіла з нею знайомитися, жевріла надія, що зможе розлучити сина з цією Інесою. Почала навіть з подругами радитися, однак нічого так і не придумали, крім того, щоб дійсно познайомитися й поговорити, як жінка з жінкою. 

«Здрастуйте, Інеса! Я мама Артема ».

«Здрастуйте, я зрозуміла, ви схожі. Проходьте ».

Галина Іванівна одразу кинула очима на квартиру, ніби чисто, однак каструлі на плиті не було, в коморі – жодної закрутки, що ж це за господиня така? Тут підбіг до жінок маленьке хлоп’я: 

“Привіт! Як тебе звати?”.

“Привіт. Я Серьожа ».

Сергійко був надзвичайно красивим, з русявими кучерями, а ще – дуже схожий на Артема в дитинстві, не могла перед ним встояти Галина Іванівна й вручила іграшки. Його радості не було меж й одразу почав обіймати гостю. Ось тоді жінка і розтанула остаточно. Сергійко став для неї сенсом життя, а ще й Інеса була дійсно хорошою мамою, ще й дуже красивою та інтелігентною.  

Галині стало дуже соромно, що вона прийшла в цей будинок з претензіями, вони мирно повечеряли разом, краще познайомилися, й жінка пішла з чистим серцем. 

Щасливий кінець історії

Згодом Галина Іванівна ще познайомилася і зі старшою сестрою Сергійка, яка теж була дуже милою дівчинкою. Жінка в одну мить стала бабусею одразу двох онуків, а вже через рік Інеса чекала на дитину від Артема. Всі були надзвичайно щасливі, правда, Сергійко трохи переживав: «Бабуся, а ти будеш любити мене так само сильно-сильно, як зараз? Чи народиться дитина й ви забудете про мене? »

“Сергійку, ти в нас особливий, звичайно, буду любити, як і раніше! »

Ось так історії трапляються в житті й вони дійсно можуть мати щасливий кінець.

Як Ви вважаєте чи виправдані подібні союзи? Чи є у Вас такі приклади серед знайомих?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

U2
Adblock
detector