– Військовим багато платять, тому поверни гроші за подарунки, які я дала – казала свекруха при родичах та гостях. Мені стало соромно за її нахабну поведінку, чесно

На ці свята я вперше зустрілася зі свекрухою. Загалом, ми з Олексієм одружені майже 2 роки, але його маму бачила хіба у Скайпі. 

Ольга Ярославівна заробітчанка, виїхала в Лісабон давним-давно, ще коли Олексій до школи ходив. Звісно, ми всі чудово розуміємо, через що пані Ольга була змушена виїхати геть та залишити сина на опіку бабусі. Все через гроші. 

Ми з коханим познайомилися у лютому 2022 року. Так, саме під час війни. Я працюю медиком, а він військовий. Це дійсно було кохання з першого погляду і вже у липні ми зіграли весілля. Однак, свекруха не змогла до нас приїхати. Казала, що має якісь проблеми з документами, що на кордоні черги великі. 

Але добре, що хоча б привітала нас зі святом та надіслала дорогі подарунки – гриль, келихи, чайний сервіз, постіль, багато продуктів (у тому числі дорогі вина та нарізки) і ще тисячу євро. Ми якраз ні ці гроші зробили ремонт у вітальні. До речі, мої батьки нам після весілля віддали квартиру бабусі, до того вона здавалася в оренду. 

У нас така робота, що нема часу на розваги. Хіба раз на місяць виходило зустрітися з друзями десь у кафе. От чоловікові зателефонували вдень чи посеред ночі – він вже одягає форму та їде. Біля шафи завжди є його одяг та взуття, щоб довго не шукав. Адже кожна хвилина затримки на вагу золота. 

І так зійшлися зорі, що на свята нам дали відпустки, все сходилося по датах. Так ще й свекруха пообіцяла приїхати:

– Ну що, діточки мої, зустрічайте мамашу на вокзалі. Мій автобус 23 рано приїде, – сміялася у слухавку пані Ольга. 

От хтось мріє про машини, дорогі прикраси чи квартири. А моя мрія якраз тоді і здійснилася – зустріти свята в родинному колі. Бо так бракує того затишку, тепла та любові. 

Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi

Ольга Ярославівна привезла 2 пакети з продуктами на свята, мені валізу з одягом, золоті сережки, підвіску і ще для Олексія окремо купила подарунки. Ми ледь холодильник закрили з такого щастя. 

Різдво ми зустріли вдома, а 30 грудня поїхали до Львова. Олексій за свої гроші орендував гарні апартаменти у самісінькому центрі міста, аби ми гарно зустріли Новий Рік. Два дні поспіль ми гуляли, ходили на різні екскурсії і дуже смачно їли. Найбільше задоволена була свекруха, бо то її мрія – побувати у Львові. 

2 зранку ми повернулися додому, бо 3 січня зранку у свекрухи вже був автобус до Лісабону. Однак, пані Ольга весь час ходила з кімнати до кімнати, оглядалася, рахувала. У нас залишилося багато смаколиків, тому вирішили зробити імпровізовані проводи для Ольги Ярославівни. Нехай на такому позитивному прощанні запам’ятає канікули в Україні. 

Однак, наше застілля було геть зіпсоване. І у всьому винна саме свекруха. Вона розпитувала Олексія, склянки коштувала оренда апартаментів у Львові, меню в ресторанах, ціни на екскурсії, яка у нас машина, чи дорогий ремонт і так далі. 

Пошепки

– Мамо, а нащо тобі? Хочеш знову приїхати?

– Ні, ти що. Просто це так дорого…

– І що? Зате ми такий гарний сюрприз зробили.

– Я так бачу, що військовим багато платять. Тому поверни гроші за подарунки, які я привезла з Португалії. 

Я ледь з крісла не впала, чесно. Мої батьки також були дуже і дуже шоковані, Олексій почервонів від люті. 

– Сину, що ти так на мене дивишся? Я думала, що у тебе з жінкою якась мінімалка, тому привезла вам продукти та одяг, аби мали на що жити. 

– Мамо, ти нормальна? Нащо нам робити такі подарунки, а потім вимагати за це гроші.

– Бо я думала, що ви бідні. А у вас нормальні зарплати. Краще я ті гроші відкладу собі на старість. 

У мене було дике бажання взяти свекруху за комір та копняками виграти з квартири. От як таке можна казати, ще й при гостях? Де взагалі її совість? 

Моя мама з татом подякували за вечерю та швидко пішли додому. Певно, відчували, що їй не варто далі дивитися на такий цирк. Пані Ольга довго гнула свою лінію та доказувала, що ми просто зобов’язані повернути всі гроші за подарунки. 

– Дістала! Тобі гроші за рідного сина важливіші. Стільки років тебе не бачив і далі якось проживу! – крикнув Олексій та поставив на стіл 55 тисяч в пачці. Бо саме стільки свекруха нарахувала боргу. 

Зранку пані Ольга з нами навіть не попрощалася, викликала таксі та поїхала геть. Чоловік досі ходить туди-сюди по квартирі роздратований, грюкає дверима. 

А я навіть не знаю, що робити далі. Зателефонувати до свекрухи чи заблокувати її номер? Попросити назад 50 тисяч чи забути про це непорозуміння. Все-таки, вона ж його мама…

Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna
Adblock
detector