Хіба ж я думала колись, що матиму таке життя? Зовсім ні! Я вийшла за Романа, адже щиро його кохала. Зустрічались ми не довго, та він вражав впевненістю в собі, цілеспрямованістю. Не знаю чому, але я думала, що він зробить все, аби зробити мене щасливою.
Спочатку нас фінансово підтримували батьки. Та згодом їм це набридло. Моя мама якось сказала:
– Може Ромі варто нормальну роботу знайти. Годі вже жити на наш рахунок.
– Та чи я проти?
– То підштовхуй його якось.
– Не слухає, все чекає гідну вакансію.
– Дорогенька, розлучайся, доки не пізно, інакше ми тобі більше не будемо допомагати.
Я вже наважилась розірвати шлюб. Та тоді дізналась, що вагітна і скоро народжу двійню. Що я мала робити? Залишилась з чоловіком. Згодом народила. А коли дівчаткам було всього пів року – вийшла на роботу. Згодом знайшла ще одну. Роман сидів з дітьми, а я бігала, наче муха в окропі.
Ми постійно сварились з чоловіком, грошей бракувало. А він й далі нічого не змінював. Почав збиратись на заробітки, аж раптом війна почалась і він вже не міг виїхати. Дівчатка тоді вже садочок відвідували. Тож я знайшла ще один підробіток – через день мила посуд у вечірні зміни в ресторані.
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Якось я побачила, що працівники закладу викидають цілі стейки в сміття. Потайки я забрала м’ясо. А тоді почала щоразу збирати недоїдки та нести додому. Нарешті мої діти мали змогу нормально харчуватись. Та потім хтось розповів про це власнику ресторану. Одного дня до мене прибігла подруга офіціантка і сказала:
– Він все знає! Кличе тебе! Звільнить!
Я мовчки пішла в кабінет керівника, ніг власних не відчувала, в голові паморочилось. Щойно я увійшла – власник подивився на мене уважно.
– В тебе діти є?
– Так, дівчатка, двійнята.
– Не годуй їх недоїдками, бери нормальні продукти. Я скажу, щоб тобі виділяли.
Такого я не чекала. Власник виявився дуже добрим і щирим, самий колись мав важке дитинство. Ми потоваришували. Він порадив закінчити курси адміністраторів готельного та ресторанного бізнесу. І вже за пів року запропонував мені роботу в його новому закладі. Звісно, я погодилась. Наразі я в процесі розлучення з чоловіком. З дівчатами ми вже живемо окремо.
Раджу усім жінкам, котрі опинилися у схожій ситуації – ніколи не падати духом, а просто працювати! Чи не так?
Більше цікавих життєвих історій тут – https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!