Побратими вважали його найкращим, стверджували, що саме такими мають бути захисники. Лише наприкінці грудня Роман Данелюк зустрів 22 день народження. Та не минуло й місяця і він загинув у важкому бою.
Хлопець народився в Луцьку 26 грудня 2001 року. До війни працював звичайним лісником Звірівського лісництва філії “Ківерцівське лісове господарство” ДП “Ліси України”. Та коли ворог прийшов на нашу землю зрозумів – стояти осторонь не може.
“На жаль, маємо ще одну втрату. Лучанин Данилюк Роман Сергійович, 26.12.2001 року народження проходив військову службу за контрактом на посаді сапера 2 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу військової частини. Солдат Данилюк Роман Сергійович загинув 14.01.2024 під час виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України в районі населеного пункту Діброва Луганської області”, – розповів міський голова Луцька Ігор Поліщук.
Колеги з Поліського лісового офісу згадують Романа, як надзвичайно відповідального та перспективного.
“У свої 22 він уже став одним із кращих високопрофесійних військових. Сміливий, відповідальний – на таких тримається українська армія. Таких найбільше боїться ворог”, – пишуть лісівники.
26 грудня Роман відсвяткував день народження з побратимами на передовій. А вже 14 січня о 4 ранку під час виконання бойового завдання загинув. Разом з ним не стало його друга Олександра Давидовича.
“Роман був дуже хороший, людяний, відповідальний, на нього завжди можна було покластися. Розбирався у зброї, знав усе, швидко вчився, нове схоплював миттєво. Ми познайомилися на роботі. Правда, недовго в лісі попрацювали – значно довше разом воювали. На його день народження в нас був торт, всі вітали Романа. Я дуже пишаюся, що знав його. Він Герой. Справжній. Яких мало”, – згадує побратим полеглого – Юрій Палюх.
Відомо, що рідний брат Романа – Олександр, також на фронті.
“Війна не вибирає, не щадить нікого. Роман мав би жити. Працювати і створювати. Він би був гарним чоловіком та найкращим батьком. Справедливим і мужнім. Я дуже пишаюся своїм братом”, – наголосив Олександр.
Понад усе Роман мріяв мати сім’ю та на власні очі побачити перемогу. Та ворог нахабно відібрав в нього цю можливість!
Щирі співчуття рідним! Низький уклін Герою!
Напишіть нам в коментарях у Facebook!