Після школи я будувала собі плани і вірила в те, що мене чекає світле майбутнє. Бабуся-педагог, батьки-інтелігенти — вся сім’я також вірила в мене. Закінчила школу на золоту медаль й почала готуватися до вступу у престижний ВНЗ. Думала, що потім отримаю гарну роботу, познайомлюся з принцом, і все буде в нас якнайкраще. Однак до мене кохання прийшло взагалі раптово — це був хуліган, який навчався в ПТУ. Ну навчався — не цілком доречно говорити, швидше, числився.
От не розумію, чому всім дівчаткам подобаються такі погані хлопці? Та він ледь школу закінчив і навіть не з атестатом, а з довідкою. Навчання мені вже було не настільки важливим, адже я думала лише про нього. Так гуляли ми з ним протягом трьох місяців, а згодом його забрали в армію. Спершу я не могла з цим змиритися, а потім вирішила, що точно дочекаюся, що б не трапилося. Проходили дні, тижні, місяці, і от раптово я побачила лист від нього у скриньці своєї подруги, з якою ми проживали в одному домі. 
Він там не признавався їй в коханні, але от натяки на симпатію та залицяння були. Ніби нічого кримінального, але мені все одно було неприємно читати таке. Пройшов ще рік, я вже навчалася в інституті в іншому місті, якраз готувалася до першої зимової сесії. Тут раптово пролунав дзвінок: «Кицюню, я повернувся!» Яке вже навчання!
Ох, яка ж я тобі була щаслива, мені нікого, окрім нього, більше не потрібно було. Здавалося, що ми просто жили одне одним і після такої розлуки покохали ще більше. Не дивно, що вже через місяць він зробив мені пропозицію. Це було очікувано, адже щасливе сімейне життя планували ще тоді, коли він був в армії, хотіли двох діточок.
Загалом батьки не були в захваті від новини про моє одруження, однак змушені були готуватися до весілля. Після сесії я помчала в наше рідне містечко, адже в той час він там проживав з батьками. Матір наважилася мені повідомити, що мого нареченого часто бачили з моєю подругою. Звичайно ж я не повірила! Вже заяву до РАЦСу таємно подали, попри благання батьків. Хлопець наполягав на тому, що всі ці розмови про подругу — суцільна вигадка, просто він з простої сім’ї і не подобається моїм батькам-інтелігентам.
Ми збиралися подати заяву. Таємно! Адже ніхто не підтримує! Батьки – вороги! Не бажають нам щастя.
Мене звільнили з останньої лекції, і я вирішила зробити Іванові сюрприз. Квартира його батьків була на першому поверсі. І що мене змусило заглянути в вікно?! Краще б я нічого не бачила.
Спочатку – шок, потім – сльози, крах надій і планів на чудове сімейне життя з коханою людиною. Він був там з нею! З моєю подругою! Я втекла. Не хотіла влаштовувати скандалів. Я почала ігнорувати Івана, хоча він наполегливо чекав на мене після навчання, телефонував додому.
Згодом ми все-таки розійшлися, а потім виявилося, що його коханка була вагітною.
Термін – 6 (!) Місяців. І як він збирався зі мною одружитися?
З колишньою подругою я припинила будь-яке спілкування. Завдяки їй, у мене досі немає подруг, я нікому не довіряю.
Вони одружилися, але прожили недовго. Він був жахливими чоловіком, який постійно зраджував. Згодом поїхав за кордон та й більше не повертався… От нещодавно зустріла свою подругу і відчувала до неї лише жалість. Після Івана вона одружилася вдруге, а потім втретє, в кожному шлюбі народжувала дитину. А зараз самотня, зморена та ще й з трьома дітьми на руках. Закон бумеранга ніхто не скасовував…
Що ви думаєте з цього приводу?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!