Нещодавно ми з чоловіком купили омріяну квартиру. Самі на все заробили, без кредитів та боргів. Щоб ви розуміли, мій Степан продав машину, влітку їздив на роботу на велосипеді, взимку вже доїжджав на трамваї. Окрім основної роботи, він ще виїжджав на доставки та монтажі. А я працювала тоді майстром манікюру, але на пів ставки ще мила прибирала ввечері. Інколи було соромно навіть про це говорити родичам чи друзям.
Хоча ми могли спокійно переїхати жити до Ганни Василівни та відкладати на житло. Однак, моя свекруха – це така мегера, що словами не передати. Хоча вона всім родичам та сусідам мило посміхається, така привітна, от кульбабка Божа. Але як тільки заходить додому, то починає “О, вона така”, “А то не люди, а якісь наркомани”. От така дволика людина, що я не знаю, як ще описати.
Та і Степан втомився від такого характеру матері, тому сам хотів утекти з квартири якомога далі. Звісно, наслухалася і про себе багато “цікавого”. Що малювати нігті – то дурна справа, що я геть дурна, раз у такій сфері працюю.
– Ти навмисне пішла на таку погану роботу, аби вдома не хазяйнувати. Сидиш в тому кріслі, нігті пиляєш. Така хитра зараза!
От пані Ганна була тою людиною, яку треба обходити десятою дорогою. Мої батьки люди звичайні, з села, небагаті. Але зате постійно пересилали свіжі гостинці автобусом.Так що у нас завжди був повний холодильник молочки, овочів, закруток. Я заходила в АТБ тільки раз на тиждень і все.
Ми складали на квартиру з осені 2021 року. Не дивлячись на війну та космічні ціни, ми все-таки здійснили нашу мрію та купили однушку на 30 квадратів. Так, то не палац, але зате своє, рідне. Деякі меблі викупили у друзів, перемалювали, щось батьки з села передали. Тільки ліжко та шафу нові купили.
Тиждень тому нарешті організували новосілля. Запросили батьків та кумів. Звісно, пані Ганна також прийшла. Я щиро сподівалася, що її нарешті “попустить” і вона стане адекватною. Тим паче, я була вже при надії, термін тільки 4 місяці.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Куми принесли великий букет квітів та подарували 5 тисяч гривень, моя мама вишила нам ікони, тато похвалився, що вже починає майструвати колиску для онука. Однак, тільки єдина гостя сиділа з кислою міною. Звісно, то була пані Ганна:
– Чуєш, Степане, а то на кого квартира записана?
– Ой, мамо, нам не до паперів ще. Не до кінця угоду оформили, бо там треба деякі підписи і…
– То вона тоже буде записана? – і тицяє виделкою у мою сторону через стіл.
– Мамо, ну що за дурні питання? Христина також заробила гроші на житло.
– Ну і що? От побачиш, у неї на морді написано, що вона аферистка. Дивися, аби тебе з одними трусами не залишила.
Мій вже тато сам хотів прикрити рота свекруха, але пані Ганна безсоромно далі поливала мене брудом:
– А ти певен, що то твоя дитина? Мої, там на роботі з кимось шури-мури крутила. А на тебе, дурачка, дитину чужу хоче повісити!
Неочікувано Степан піднявся з-за столу, взяв маму за руку та просто вивів до дверей:
– Ось твоя сумка, бери куртку і привалюй геть. Ні бачити, ні чути не хочу!
– Сину, та я ж тебе народила та виховала.
– Ось тепер займися і своїм вихованням. Бо нормальна жінка не буде свою невістку так ображати. Або ти міняєшся, або ж я взагалі тебе бачити не хочу.
Пішла свекруха на “хорошій” ноті, облаяла мене так та ще й прокльонами всипала.
Я не пишу сюди, аби якось понасміхатися зі свекрухи, аби ви її також облаяли. Мене просто цікавить думка – а то всі свекрухи такі? У мене просто син буде і я не хочу перетворитися на копію пані Ганни.
Чому от свекрухи ненавидять своїх невісток?
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!