Вони захопилися одне одним настільки, що це стало помітно всім: і школярам, і педагогічному колективу, а коли між собою зашепотілися батьки, то Валерію навіть викликали в кабінет директора

Коли Роман ще у старших класах закохався у свою вчительку. Валерія ж одразу після закінчення університету подалася на роботу до місцевої школи. Спочатку вона працювала тільки з молодшими класами, бо страшенно соромилася старшокласників, а потім директор перевів її без відома до випускників. Валерії і досі ніяково, бо різниця у віці між ними не така вже й значна.

Зрештою, якщо заплющити на все це очі, то дівчині дуже подобалася обрана професія.

Ставлення Романа до неї вчителька помітила одразу.  Вона збагнула, у чому річ, адже тутешній шибайголова навіть пересів із задніх парт і почав слухати теми замість того, щоб гратися в телефоні. 

Відтепер ніякі уроки Рома не любив так, як мову та літературу. Особливо він тішився, коли ці предмети були останніми уроками в розкладі. Однокласники розбігалися по домівках, навіть не запитуючи дозволу у вчительки і Роман залишався наодинці з Валерією. 

Нерідко юнак і на перерві вештався поруч з улюбленою вчителькою, просячи допомоги то з одним, то з іншим питанням. 

Якось викладачка пообіцяла, що якщо Рома самостійно підготує  доповідь до наступного уроку, то отримає хорошу оцінку. Рома розгубився. У ньому боролися два бажання: уникнути додаткової роботи і отримати похвалу від пані Валерії. Лінь взяла гору навіть над коханням.

– А можна я вас додому проведу?

Дівчина замислилася. А тоді кивнула.

З тієї миті хлопець частенько проводив вчительку додому, оскільки їм навіть було по дорозі. З часом він навіть прокидатися швидше почав, щоб встигнути добігти до дому Валерії і піти разом із нею до школи. А потім і на вихідні учень запрошував викладачку на прогулянку.

Здається, через певний проміжок часу Валерія почала відповідати юнакові взаємністю. Попри різницю у віці та статус, дівчина закохалася у Романа. Вони захопилися цим коханням настільки, що навіть педагоги і школярі все збагнули. А коли про це почали говорити батьки, то директор покликав вчительку до свого кабінету.

Your French Retirement Pension in the US - Consulat général de France à New  York

Директриса вилаяла Валерію за те, що вона дозволяє собі на робочому місці і почала погрожувати звільненням. Дівчина намагалася виправдатися, але ніхто цього навіть чути не хотів.

Колеги віддалилися від дівчини, батьки перешіптувалися за спинами, а діти тикали пальцями. Через кілька місяців Валерія не витримала і хотіла було закрити рота знайомим, а ті своєю чергою називали її  непрофесійною і зробили білою вороною у колективі. Так Валерія залишилася без роботи.

Коли на наступний урок літератури до класу ввійшла нова вчителька, Роман усе збагнув. Того ж вечора він помчав до коханої. Вони вийшли прогулятися, тепер уже ховаючись у провулках від чужих очей. 

– Нам справді потрібно все припинити. Так буде краще обом. Сам подумай.

– Ні, не говори такого більше. Ми будемо разом і крапка.

– Навряд чи вийде. Мені навіть твоя мама дзвонила. Вони всі мають рацію. Не можна нам зустрічатися. Тобі рано, а мені за це дуже совісно. Ти ще знайдеш собі хорошу дівчину. Прощавай.

Валерія пішла, так і не вислухавши заперечень юнака.

Хлопець не очікував почути, що його матір розмовляла з вчителькою. Тепер він вважав неньку винною у всьому. 

– Я все одно одружуся з тобою, зрозуміла? — крикнув він услід коханій. 

Продакшн-компанія "Добре" оголосила конкурс на найкращу історію кохання |  PMG.ua – новини Мукачева та Закарпаття

Він знесилений від горя опустився на найближчу лавку. Просидів там аж до глибокої ночі. Повертатися додому молодик не хотів. Там була матір, яка зруйнувала його щастя.

Почалася сильна злива, але Рома незворушно сидів на лавці. А наступного дня зрозумів, що захворів. Його навіть у лікарню забрали на три тижні. 

Далі були випускні іспити, які Рома завалив. Тоді армія. 

І увесь цей час хлопець думав тільки про Валерію. Він поставив собі мету повернути її за будь-яку ціну. Єдине, що лякало юнака – кохана знайде собі іншого.

Дівчина ж про пригоди колишнього залицяльника нічого не знала.  Намагалася забути учня.

Якось Рома взявся писати листа Валерії. Розповів їй про своє життя, про те, як почувається і навіть про постійні думки, що мучать його серце. Пообіцяв, що відслуживши, повернеться за нею. Тільки просив дочекатися.  

Валерія отримала листа коханого. Опісля їхнє спілкування тривало майже цілий рік, доки матір Роми не дізналася про це. 

Вона приїхала провідати сина і заявила, що навіть чути про таку невістку не хоче. Але юнак заперечив. Наполягав на своєму і казав готуватися до весілля.

У батьків не було іншого вибору, аніж змиритися із ситуацією.

Про Романове повернення додому  ніхто не знав. Так він хотів зробити сюрприз рідним та коханій. 

А як тільки він переступив поріг рідного дому, його одразу ж схопили в обійми. Юнак поспіхом перекусив, переодягнувся і помчав до Валерії.

Дзвінок у двері змусив стрепенутися дівчину. Вона не чекала гостей і тим більше не знала, коли мав повернутися Рома. Вона неабияк зраділа помітивши на порозі коханого, який змужнів і став справжнім красенем. Валерія ніби закохалася знову.

– Ну от і все. Я ж обіцяв, що ми будемо разом.

– Так, пам’ятаю. Ніколи б не подумала, що так воно й буде. 

– Ти вийдеш за мене?- хлопець став на коліно й простягнув дівчині золоте колечко.

Через місяць рідня відгуляла весілля Валерії та Романа. Неабияк вражені були й вчителі тієї самої школи, де все розпочалося. Втім, цього разу вони просто мовчки спостерігали за  щастям молодят, тримаючи язики за зубами. 

Що ви думаєте про шлюби з різницею у віці?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Ivanna
Adblock
detector