Це був ранок перед Новим роком, і він був таким, як і всі інші для Надії. Вона проживає з Дмитром вже дванадцять років. В цей день він поїхав на полювання, син був у бабусі, тому 31 грудня Надія була самотня. Але Надія вже звикла, що будь-які вихідні, навіть в святкові дні, Дімка проводить з рушницею у руках, а вона ці дні просто чекала його вдома.
В цей час вона прибирала вдома, готувала, але цього ранку Надія почувалася як ніколи самотньою. Новий рік вони з сім’єю завжди зустрічають в свекрухи, але цього дня їй хотілося щось іншого. До неї зателефонувала подруга, дружать вони ще зі школи. Надія навіть трохи заздрила Ірині, адже та розлучена і ніколи не сумувала, завжди у неї були посиденьки вдома.
– Що Дімка знову пішов в ліс? Приходь сьогодні до мене, в мене ціла хата гостей буде, не засумуєш.
Надя нічого не відповіла, адже йти вона нікуди не збиралася. Вже стемніло за вікном, а Надія згадувала своє життя, і їй було прикро, адже з дня в день одне і те ж: дім, робота, син… А так хотілося нових вражень, вони навіть в гості нікуди не ходили, бо Дмитро не любив сидіти за столом. В нього було лише одне захоплення – рибалка і полювання. Дмитро навіть не хотів витрачати гроші на поїздки на море, адже там йому було не цікаво. Так і проводили літо на дачі в мати Надії.
Так зібралася Надія в гості, адже вирішали, що життя одне і не треба вдома киснути. На вечірці був Грицько – перше кохання Надії, жінка не замітила, як вони і провели ніч разом. Нахлинули спогади, пристрасть і вона нічого не могла з цим зробити. 
Вранці їй було соромно, ніяково, хотілося забути про це прикре непорозуміння, вона в прямому сенсі, втекла з Грицька квартири.
Вдома був одяг чоловіка, значить він повернувся з полювання швидше. Надію охопив страх, що чоловік про все дізнається і покине її. Крізь ці жахливі думки долинав дзвінок, телефонувала свекруха:
– Я не знаю, що у вас там відбувається, але вночі дзвонив Дімка, не зміг до тебе додзвонитися, я сказала, що ти у тітки Каті, їй погано стало, ти з нею була, так що не підведи.
Надія була дуже вдячна свекрусі, хоча в них стосунки були геть не дружні. Ввечері вони поїхали з чоловіком в гості до його матері. От коли жінки залишилися на кухні наодинці, Надія хотіла розповісти про все свекрусі і покаятися. А ще подякувати їй, що та врятувала їхній шлюб. Правда, свекруха навіть договорити Надії не дала:
– Кинь, я що не людина по-твоєму, що я не розумію, як це жити з людиною, яка нічого не бачить, крім своїх захоплень, сама не свята … Глянь на мого Петра, – киваючи в бік свекра, – ти думаєш звідки в твого чоловіка така любов до полювання, мій теж все життя провів в лісах. Думаєш я не плакала, не ображалася? А тобі хочу сказати одне: головне, щоб це не стало звичкою, ну ти розумієш, про що я? – додала вона.
Надія тоді приголомшливо дивилася на свекруху, і побачила, що вона не настільки зла та недружелюбна, як та думала. Але після цього випадку Надія вирішила одне: без чоловіка з дому більше ні на крок.
Що ви думаєте з цього приводу?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!