Доброго дня. Мене звати Віка, мені 17. Нещодавно у родині склалася дуже конфліктна ситуація. І я вирішила сюди написати, аби почути нормальну пораду від старших жіночок. Не ображайтеся через вік, просто мені дійсно важливо почути думку дорослої людини.
У мене є тітка, Світлана Романівна. Вона живе з чоловіком та дітьми в Івано-Франківську, але досить часто приїздить до нас у Коломию. Тут добре, чисте повітрячко, місто дуже красиве, хоча і невеличке.
Тим паче, у нас тут будинок з великим подвір’ям. Ще у травні тато добудував літню кухню, поставив спеціальне місце для мангала та купив басейн. Тітка Світлана щосуботи приїздила, ми робили шашлики, салати, запікали картоплю. Потім мама ще складала їм пакунки з помідорами, огірками, кабачками.
Хоча, якщо чесно, приїзд родичів мене останнім часом дуже дратував. Адже тітка Світлана ніколи нам не допомагала. Ми самі маринували м’ясо, нарізали овочі, мили посуд, прибирали на кухні. А вони лежала на сонечку та засмагала.
– Ма, ну так не можна. Хай допоможе нам хоча б тарілки на стіл розкласти.
– Донечко, то наші гості. А ми господині, повинні їх гарно обслужити.
Але я почувалася якоюсь прислугою. Те принеси, тут прибери, сюди постав. Тому останні рази, коли тітка Світлана приїздила у гості, я просто зачинялася у кімнаті або ж йшла з подругами гуляти.
Цього літа я закінчила 11 клас та вирішила подавати документи до Івано-Франківська. По-перше, там жили та вчилися всі мої друзі з Коломиї. Ну і я зуміла пройти на стипендію в університеті. Тим паче, від Франківська до Коломиї не так далеко їхати, є пряма маршрутка.
Однак, було дуже проблематично знайти квартиру. Місце в гуртожитку мені не хотіли давати, бо було багато нових студенів з різних областей. До початку навчального року залишалося 4 дні, а я взагалі не знала, куди мені їхати.
Мама вирішила якраз зателефонувати до тітки Світлани. Вона має велику, трикімнатну квартиру на Пасічній. І я думала, що родичка пустить рідну племінницю хоча б на перший місяць пожити.
– То ненадовго, чесно. Просто розумієш, що не встигли знайти квартиру для оренди.
– Не знаю. Ми нещодавно тільки ремонт зробити. Раптом твоя Віка мені стіни обмалює чи меблі понищить?
– Вона буде обережно, ти ж знаєш, Віка дуже охайна.
– Віка мені буде заважати. То ще одну дитину маю годувати? А як потім вона мені комунальні оплатить? Ні, краще шукайте нову квартиру.
На щастя, я встигла знайти житло. Але, якщо чесно, та ситуація з тіткою дуже образила. Ми її все літо приймали, як велику пані, обслуговували. А у відповідь що? Обернулася до нас одним місцем.
Однак, моя мама взагалі ніяк на це не реагує. Вона далі кличе тітку Світлану в гості. Я була в шоці, коли дізналася. Щоб ви розуміли, родичка раз мене везла в Франківськ на машині, я забирала деякі речі. І взяла гроші за бензин.
І я хочу, аби моя мама нарешті перестала спілкуватися з такою корисливою родичкою. Але вона мене не чує.
Що мені робити з мамою? Як її переконати?
Що Ви можете порадити нашій молодій читачці? У Вас була схожа проблема?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!