У мого чоловіка дуже важка робота. Тиждень він вдома, а решта часу в рейсах. Їздить і в сусідні області, в Польщу, Литву, Німеччину.
Декілька місяців тому я народила третю дитину, донечку Софійку. І, якщо чесно, вдома трохи складно доглядати за дітками та ще хазяйнувати вдома. Адже сини квартиру догори ногами перевертають, лиш наведу порядок – а вони вже іграшки розкидають, бешкетують.
І ось Микола декілька днів тому знову поїхав на рейс до Італії. Коли він вдома, то Артур та Артем слухаються, бо то ж тато. Він кулаком стукне – то вони сидять тихіше води, нижче трави. А тільки він зібрав речі, то сини почали хуліганити.
Раптом поміч прийшла, звідки її не чекали – до мене зателефонувала Василина Романівна:
– Любонько, як ви там? Як мої хлопчики?
– Хату готові перевернути! Я зараз збожеволію.
Ми поговорили по телефону не довго, десь хвилин 10 від сили. Я мала прибирати, готувати їсти, кинути одяг в прання. Але через годину хтось постукав у двері.
На порозі стояла пані Василина з пакунками:
– Так, Любонько, ану дай пройти. Була в АТБ, купила тут макарончики, крупи. А на Стрийському ринку свіжих овочів та фруктів набрала, тут домашнє молочко, сметанка, сирочок.
Артемові та Артурові дала ще по 500 гривень.
– Ну що, збираємося на прогулянку?
– Ура! – кричали хлопці.
Я почала збиратися, одягатися.
– Стій, а ти куди?
– З вами.
– Любко, ну я не маленька дитина, а бабуся. Сама з ними погуляю, а ти собі відпочинь, тут поприбирай. Або взагалі подивися свій улюблений серіал.
Я була шокована такою пропозицією свекрухи. Зазвичай знаю, що нас, молодих невісток, щиро ненавидять. А тут така поміч.
Свекруха до вечора гуляла дітками на прогулянці. Вони поїхали ще у парк розваг, поїли в кафе. Я встигла робити всі справи та глянути романтичну комедію.
– Любко, а я завтра на дачу до куми хочу поїхати, на вихідні, в неділю ввечері повертаюся. Я внуків також заберу, хай на свіжому повітрі відпочинуть.
– І навіть Софійку?
– Так, всіх. Завтра десь о 8 ранку приїду.
– Ура, ми їдемо на дачу. Круто! – кричали хлопці в один голос.
За ці вихідні я встигла зробити вс-все-все, що відкладала останні місяці. По-перше, гарно виспалася, зробила собі нарощення вій, манікюр та педикюр. Потім поїхала в магазин та вибрала нові меблі у спальню. Ввечері зустрілася з подругами в караоке, так гарно відпочили.
Діти приїхали втомлені та швидко заснули. Свекруха привезла мені з городу огірки полуницю, лохину, помідори. Холодильник ледь зачинявся від таких гостинців.
А вчора у нас з чоловіком була річниця весілля. На жаль, Микола не міг приїхати вчасно. Але настрій мені підняла пані Василина. Принесла тортик та подарунок – робота-пилососа.
– Ви що, це такий дорогий подарунок!
– Любонько, а мені для тебе нічого не шкода.
– Чому ви це робите? Я знаю, що деякі свекрухи невісток ненавидять..
– Любко, та в мене така свекруха покійна була – не жінка, а мегера. І я сама 5 дітей виховувала, сама знаю, як це важко.
Я аж розплакалася. Так приємно знати, що моя свекруха найкраща жінка на світі. Дай Боже всім молодим дівчатам мати таких чудових родичок.
А які у Вас стосунки зі своїми невістками чи свекрухами?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!