Петі заздрили всі сусіди, друзі, родичі та колеги по роботі. Ну яка у нього дружина чудова була! Красива, струнка, такі золоті руки мала. Смачно готує, вдома так чисто, що навіть Попелюшка б позаздрила такій господині-трудівниці.
Завжди одягалася у витончені сукні, які вдало підкреслювали її струнку талію. Макіяж ніжний, нюдові відтінки. А які пухкі та спокусливі губки. Оченятками так стріляє, що влучить кожному у саме серце.
– Слухай, друже, ну дружина у тебе просто немов зірка Голлівуду. А де ти таку знайшов? – захоплено казав друг Мишко.
Окрім хатніх справ, Ксенія ще знаходила час на розваги, зустрічі з подругами. А про її роботу як керівника відділу кадрів годі говорити – всі її люблять, хвалять та цінують. Звісно, що кожна випрала зарплати не обходиться без премії.
– Молодець, Ткаченко, як завжди на висоті! Ох, ну всім б таку мотивацію, як у тебе, – казав директор.
Звісно, що Петя дуже любив свою Ксенію, дякував долі за таку зустріч. Однак, часто ловив себе на думці, що не гідний її. Немов жінка умисне хоче виглядати виграшно на його фоні. Мовляв, дивіться, яка я розкішна, а мій чоловік невдаха.
І одного дня їх родинна ідилія зруйнувалася, адже втрутилася третя особа – Олька, продавець у цілодобовому магазині алкогольних напоїв. Петя часто заходив до неї по цигарки. А вона за ним бігала “на перекур”. Стане, руки в боки, запалить сигару та дивиться на нього завороженими очима.
А що взяти з Ольки? Малюватися не вміє, тільки вії підфарбує і все. Носила сірі светрики та джинси, на підборах взагалі не вміла ходити. Ще й голосно реготіла з дурних анекдотів та палила, як паровоз. На вечерю готувала заморожені пельмені або смажену картоплю з бутербродами. А ще з-під форми виднілися декілька складочок зайвої ваги.
Ну, словом, Ксенія у тисячу разів краща за Ольку. Але Петя чомусь все-таки пішов до другої жінки. Всі не розуміли – чи то чоловік збожеволів чи розум втратив? Хто проміняє розкішну та красиву Ксеню на таке “диво”? Але Петро не зважав на брудні плітки та докори знайомих.
– То не ваша справа, не лізьте у моє життя! – кричав на друзів.
Після роботи йому було в радість приходити до Олі. Так, готувала вона жахливо, не займалася спортом. Але чомусь з нею він почувався добре. Немов камінь з грудей упав. Здавалося, що поруч з Ксенією він відчував якусь конкуренцію і щоразу переймався думкою – а про що подумають прохожі, коли побачать його з такою жінкою?
Він побажав Ксенії знайти такого ж хорошого чоловіка, як і вона сама. Ну, тобто, він буде їй до пари
– Зрозумій, ми дуже різні, – тихо сказав Петя та поставив ключі від квартири.
Ксенія довго плакала, картала себе – може, це її провина, що чоловік пішов геть? Недостатньо смачно готувала чи малювалася для нього?
Та з часом переборола цю думку. Тепер вирішила жити тільки у своє задоволення. А на Ольку вона зла не тримає. Навпаки, побажала щастя новій родині.
А ви б змогли пробачити такий вчинок? Чому? На вашу думку, що спонукало Петра піти на такий вчинок?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!