Мені тільки 25, а я вже сама виховую сина та працюю на двох роботах. Роблю в салоні краси манікюр, часто приймаю клієнток ще вдома у вихідні дні. А ввечері прибираю у магазинах та супермаркетах.
Мій колишній чоловік виявився таким гулякою, що жодну спідницю не пропускав повз. І коли нашому синові був тільки рочок, то я написала заяву на розлучення. Не було вже сили терпіти його походеньки, про яке знало все наше місто.
Так, як ми жили на орендованій квартирі, то після розлучення переїхала до батьків. Татові ця ідея не дуже сподобалася, адже я повернулася не сама, а ще з малою дитиною. Мама сказала, що я мала бути розумною і просто закривати очі на його зради. Ну така-собі поради, якщо чесно.
І от я не сіла батька на шию, а працювала. Поки планую назбирати гроші хоча б на однокімнатну квартиру з мінімальним ремонтом, а потім відкрити бізнес. Якби не було б Давидика, то я б навіть поїхала на заробітки. Але на кого я синочка лишу? Колишній не має бажання бачитися з малюком, тільки аліменти передає. Мої батьки досі працюють і не хочуть поки ще входити в роль бабусі та дідуся.
У мене є ще молодша сестра Вікторія. То вона взагалі найбезвідповідальніша дівчина, яку я тільки знаю. Не може після себе ні чашку помити, ні сніданок зробити. Їй вже 21, а вона досі не знає, як готувати яєшню. Мама спеціально прокидається рано, аби Віці зробити все свіженьке і смачненьке.
Сестра закінчила 4 курс і про роботу зараз взагалі не думає. Каже, що дуже хоче відпочити від навчання. Але знаєте, як вона там вчилася? Прогулювала пари, а потім мама чи тато носили конверти викладачам. Просто неймовірна система освіти!
– Зараз літо, я хочу відпочити. Нащо мені з ранку до ночі працювати за ті копійки?
Віка бере у батьків гроші на кафе, гулянки, косметику, одяг. І мама їй нічого не шкоду, чесно. Може дати тисячу гривень і за 2 дні Віка все витратить на дурнички.
І от не знаю, що їй стрільнуло в голові, але тепер сестра хоче жити окремо:
– Я хочу мати свою квартиру. Тут не почуваюся затишно. Ще й вона з дитиною заважають. Мені вже 21, я хочу самостійно жити!
Я знаю, що через тиждень Віка просто загнеться, квартиру перетворить на свинарник та прибіжить до матусі плакатися. Я гадала, що батьки не поведуться на її благання.
Але декілька днів тому мама підійшла до мене з серйозною розмовою:
– Я знаю, що у тебе є пару тисяч доларів. Давай ми ті гроші краще інвестуємо у нерухомість для Віки. Ти поки можеш пожити з нами.
– Мамо, я не збираюся нічого сестрі давати. Якщо вона хоче квартиру – хай йде на роботу. Мені також житло потрібне, але я не нию про це.
Тоді вже прийшов на кухню тато і почав кричати, кулаком об стіл бити, ледь посуд не побив. Бо я не хотіла віддавати гроші.
На щастя, мені допомогла хрещена мама Давидика. Хтось з її родичів поїхав закордон і залишив квартиру. То спальний район, маленьке планування, старі меблі. І просили за квартирою доглядати, тільки платити комунальні послуги. Тим паче, поруч є садочок.
Я одразу забрала всі свої речі та переїхала геть. Вже тиждень живу тут спокійно, ніхто на мізки не капає, не свариться, не псує настрій.
Маю надію, що батьки нарешті усвідомлять, що поведінка Віки – це ненормально. І їй треба добрячого копняка, аби вона сама почала рухатися і стала відповідальною дівчиною.
Хто з сестер правий у цій ситуації?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!