Ви коли-небудь зустрічали людину, яка готує їжу із залишків іншої їжі та ніколи не викидає продукти? Я так. Ця людина – моя свекруха.
З Вікторією Федорівною я познайомилася за місяць до нашого з чоловіком весілля. Цей місяць ми жили із свекрами і я не знаю як тоді вижила взагалі.
Свекруха готує на тиждень наперед. Якщо ж щось довго стоїть у холодильнику, викинути його не можна. Потрібно обов’язково доїсти.
Я до такого не звикла. У нас вдома готували щодня або раз на два дні, але не на тиждень. І коли щось довго стояло чи псувалось, то просто викидали. Тому така харчова поведінка Вікторії Федорівни була для мене дикістю.
Я готувала на всіх, але свекруха демонстративно не їла мої страви. Тоді я варила лише на нас із чоловіком щодня.
Одного разу, коли я викинула залишки їжі, що стояли вже третій день Вікторія Федорівна на мене накинулась:
– Що ти робиш? Марнотратка! З цього можна було ще щось приготувати.
– Що можна приготувати з дерунів, які вже геть засохли? – питаю.
– Запіканку.
Того ж вечора свекруха жалілась моєму чоловікові на мою таку поведінку.
А перед самим весіллям я отруїлась стравою Вікторії Федорівни. Так погано мені не було ще ніколи. Тоді і сказала Сергію:
– Як собі хочеш, але після весілля ми житимемо окремо від твоїх батьків. Моє здоров’я та життя дорогі мені.
Так і зробили. Одразу ж переїхали на орендовану квартиру.
Зараз маємо свою квартиру, трикімнатну. У нас росте донька, якій вже 10.
Я досі пам’ятаю як мене вчила готувати свекруха, тому саму доньку до бабусі не пускаю. Нехай Вікторія Федорівна ображається, та я не дам вгробити здоров’я своєї дитини.
Що ви думаєте з цього приводу? Як вам такі кулінарні викрутаси?