Мені майже 80 років. Я живу в маленькому селі під Івано-Франківськом. Маю дуже серйозні проблеми зі здоров’ям. А дітям і онукам я геть не потрібна. Не телефонують, приїжджають тільки на свята, посилять трохи за столом, а потім з повними сумками гостинців повертаються додому. А по господарству я роблю все сама, адже від них ніякої допомоги.
Ми з покійним чоловіком виховували дітей в достатку та злагоді. Купили сину і доньці по квартирі в місті. На вихідні забирали онуків до себе, щоб дорослі відпочили. Як коханий був живим, то діти часто з онуками приїздили до нас. А коли він помер, то вони наче забули про моє існування. Буває, що донька раз на тиждень зателефонує, спитає як справи і на цьому все.
Від онуків теж не дочекаєшся допомоги. Онучки не хочуть зі мною працювати на городі, а хлопці лише в футбол грають цілими днями. Хоча могли б допомогти мені посапати бур’яни.
Іноді мені на поміч приходять сусіди – Василина і Гнат. Чоловік мені полагодив дах та поставив новий паркан. Пані Василина допомагала мені з козами, косила сіно та рвала траву для кролів. Я хотіла їм заплатити, але вони не взяли грошей, сказали, що допомагають від чистого серця.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Я відчуваю, що мені не довго залишилось на цьому світі. Тому для початку вирішила віддячити за допомогу сусідам. Якби не вони, то я б давно вже померла. Будинок в мене не великий, всього лише 3 кімнати, літня кухонька та город. Тому я поїхала в місто до нотаріуса та переписала все майно на Василину і Гната. А документи забрала до себе.
І не відомо, як то так вийшло, але на цих вихідних син неочікувано приїхав в гості. Він знайшов ці папери. Скандал, який син влаштував чуло певно все село.
– Та як ти посміла віддати все якимось сусідам, а онуків залишити з нічим?
Син ще й доньці розповів про це. Називають сусідів аферистів. Навіть хочуть судитися з ними. Але я не відступлюсь. Дітям раніше потрібно було думати. А тепер вже пізно, на них я свою хату не перепишу.
Так вийшло, що чужі люди турбуються про мене більше, ніж рідні діти. Ніколи б не подумала, що на старості років мені пошлють таке випробування.
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!