Колись у нас з татом були чудові взаємини. Ми обожнювали його. Утім ми бачили, що з мамою в них все далеко не ідеально. Хоча прожили вони у шлюбі 23 роки. Якось ненька мені зізналась:
– Він прекрасний тато, але жахливий чоловік. Колись я тобі все поясню. Адже зараз ти не зрозумієш.
Я виросла, вступила до вишу, молодший брат закінчував школу і готувався до вступу. І якось я побачила маму в кав’ярні з якимось чоловіком. Він тримав її за руку, це було дуже дивно. Я підійшла:
– Мамо, з ким ти це?
– Ой, доню, привіт! Не очікувала тебе побачити. Це Павло, мій друг!
– Чого це він тебе за руку тримає?
– Потім поговоримо. Не тут!
Я пішла, а на вечір мама сама приїхала до мене.
– Розумієш, у мене з вашим татом дуже давно проблеми. Я ніколи не почувалась коханою, він за останні десять років мені слова доброго не сказав, лишень дорікав постійно. Це важко так жити.
– Чому ти не казала?
– А нащо вас в це вплутувати? Ви ж обожнюєте тата, нехай так і буде!
– І що далі?
– Я хочу подати на розлучення, коли твій брат поїде на навчання.
Я тоді вирішила не втручатися, хоча й було шкода батька. Та я нікому нічого не сказала. Минуло пів року і мама подала на розлучення. Для батька це стало шоком. Він влаштував нам допит:
– Ви знали про це? Знали? Зізнавайтеся!
Він зрозумів, що я щось знала. Обізвав зрадницею і сказав, що знати не хоче. Мама тоді вже до Павла переїхала. А нещодавно мені були потрібні гроші заплатити за квартиру, адже я щойно влаштувалась на роботу і ще не отримала зарплату. Я зателефонувала батькові.
– І ще совісті тобі хватає мені дзвонити?
– Тато, я майже нічого не знала, так, випадково раз в кав’ярні побачила і все.
– То ти ще й бачила? Не чекав від тебе такого. Щоб ти знала, я все що маю на твого брата перепишу, ти нічого не отримаєш від мене.
Мені так прикро стало, я подзвонила мамі і накричала на неї.
– Це все через тебе? В чому я завинила?
– Доню, пробач! Я з ним поговорю, а тобі допоможу грошима!
Так мені прикро тепер. Не знаю, як далі бути. Брат зовсім з мамою не спілкується, став на бік батька. Вони разом її проклинають. А я так не можу, бо по жіночому її розумію. Лишень тепер побачила, яким грубим може бути тато. І як далі бути мені? Порадьте?
Вибачте. Даних поки немає.