Вибору в Олесі не було. Довелося піти на хитрість та дурити рідних, щоб спекатися дитини і викроїти трохи вільного часу для себе

– У мене виключно теплі почуття до матері, але нам важко знайти спільну мову. Річ в тому, що вона у мене дуже вперта. Усі знають, що з нею марно сперечатися. Але хіба можна постійно зневажати чужу думку? – бідкається Олеся. 

Дівчина разом з дитиною на руках переїхала до своєї матері, коли чоловік подав на розлучення. Вона присвятила всю себе догляду за малятком, адже воно у неї було особливим. Через передчасні пологи дитина народилася хворою, а з його болячками доводиться розбиратися до сьогодні. 

На щастя, бабуся допомагає з онуком. Поки Олеся працює, жінка няньчиться з малюком. Проте і тут не без нюансів. Олена Геннадіївна переконана, що у становищі її доньки навіть заборонено думати про особисте життя, друзів чи розваги. 

Олеся навіть не має права затриматися після роботи, адже у неї зразу розриватиметься телефон від дзвінків. Річ навіть не втому, що матір сама не може впоратися з онуком, а в тому, що вона хоче, аби все було згідно з її переконаннями. Якщо Олена Геннадіївна думає, що життя доньки має крутитися навколо дитини, то вона зробить для цього все необхідне. 

Жінка згідна відпустити Олесю куди завгодно лише за однієї умови: якщо вона візьме дитину з собою. Вона ж прекрасно розуміє, що з дитям ні в кафе не посидиш, ні на фітнес не сходиш. Хоча матір любить свою дитину і насолоджується спільно проведеним часом, але за маленьким шибеником потрібен постійний нагляд та контроль. 

Олена Геннадіївна лише повторює:

– Що ти таке вигадуєш? Навіщо тобі ці посиденьки в кафе та походи в спортивний зал? Краще сходи з дитиною на пікнік.

Однак Олеся не могла більше існувати в замкнутій клітці, тому вирішила, що якщо вона не може затримуватися після роботи, то буде затримуватися на ній. Матір лише підтримувала доньку у прагненні працювати понаднормово і ніколи не заперечувала, коли та залишалася довше, щоб виконати якісь доручення. 

– Звісно, роботою нехтувати не можна, – підтакувала Олена Геннадіївна. – Ми живемо виключно з твоєї зарплати, тому якщо потрібно до ночі робити звіт, то роби.

Олеся швидко побачила усі позитивні сторони такого обману. По-перше, вона мала вільний час на себе. По-друге, матір не могла висловити їй жодних претензій. По-третє, Олена Геннадіївна почала більше підтримувати доньку й цікавитися її самопочуттям, мовляв, дирекція геть зовсім знахабніла з кількістю обов’язків, які переклала на її бідолашну дівчинку. 

Тепер молода матір почала регулярно двічі на тиждень придувати додаткові завдання, щоб мати змогу ходити з друзями в кіно або вечеряти з колегами. Вона навіть кілька разів “їздила у відрядження”, яке проводила у своєї подруги. Олесі подобалися неспішні нічні розмови за чашкою ароматного чаю. 

Здавалося б, нічого поганого дівчина не робить, але чомусь їй стало соромно за свою поведінку. Олена Геннадіївна завжди була поруч з донькою, коли та потребувала допомоги, а вона замість подяки бреше їй прямо у вічі. 

З іншого боку, в Олесі немає іншого виходу. Вона не може переїхати на орендовану квартиру, адже їй не вистачатиме грошей, щоб заплатити за оренду, комуналку, харчі й лікування для маляти. А ще він потребує цілодобового догляду, тому без няні не обійтися. Тай матір була не проти, щоб донька з онуком залишалися в неї.

Олеся цінує все, що Олена Геннадіївна робить для неї, але їй набридли контроль і почуття провини.

А як ви вважаєте, чи можна цю ситуацію назвати нормальною? Що робити Олесі, щоб зберегти відносини з матір’ю, не жертвуючи особистими бажаннями? Можливо, вона все ж має відмовитися від розваг і прислухатися до порад матері? 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Ivanna

Копіювання з сайту заборонене. Авторські статті захищені DMCA.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector