Вийшов із супермаркету і побачив, що моя жінка зчепилася з незнайомкою. Ледь волосся одна одній не видирали! І це я ще навіть причини не знав

Мені 33 роки. Я жонатий уже 10 років. Дружина на 3 роки молодша. У нас є дві доні. Люблю їх до нестями. Мої красуні. І буквально три дні тому їм виповнилося по 7 років. Вони у нас близнючки. Молодшу звуть Марія. Як і мою жінку. І до дня їхнього народження я гадав, що в мене просто ідеальна сім’я.

Дружина – красива та турботлива, доні красунями та розумницями ростуть. Я для них ніколи й нічого не жалів. Тож і того дня ми з Марією привітали дітей і одразу відвезли до бабусі з дідусем. Далі планували з’їздити в супермаркет, закупитися і підготувати квартиру до святкування, адже ввечері чекали гостей. 

Повторюсь, що до того дня у мене було відчуття, що я найщасливіший чоловік на світі. Може, така гіперболізація і не властива чоловікам, однак я почувався саме так. Іншими словами й не опишеш. 

Тож, здійснили ми заплановане. Відвезли діток і поїхали в супермаркет. Доки я затримався на касі, дружина вийшла з магазину. Їй хтось зателефонував. Я подумав, щось термінове, тому зупиняти не став. І ось тягнучи величезні пакети до машини  помітив, що з іншого боку зчинилася метушня. Там навіть люди збиратися почали. Виявилося, жінки зчепилися у бійці. Я й подумати не міг, що однією із них була моя Марія. Закинув усе в багажник і побіг дивитися, що там.

Вони лаялися так голосно, що, схоже, пів вулиці їх чуло. Тоді почали хапатися за волосся. Люди навіть погрожували поліцією. Довелося розбороняти. Відтягував, як міг. Ще деякі перехожі допомогли. Словом, якимось дивом розійшлися. 

Посадив жінку в машину. Розпитувати не став. У мене досі був такий піднесений настрій. А все, що кинула мені Марія – це божевільна перехожа  яка не Павла їй проходу. Я розумів, що причини для такої бійки мають бути серйознішими, але наполягати ні на чому не став. Заспокоїв Марію і сказав, що поговоримо після свята. Для чого псувати його ще й дівчаткам.

Насторожило в цій ситуації мене й те, що нам кричала та божевільна жінка. Вона насміхалася з Марії і, дивлячись на мене, казала: “А гарний в тебе чоловік. Позич і ти мені його! Око за око!” 

“Не лізь до нашої сім’ї! Не слухай її, вона з розуму зійшла. Я її вперше бачу!”- виправдовувалася дружина.

Але я зрозумів, про що йшлося.

Усю дорогу Марія плакала ридма. Я тільки натякнув на зраду, але вона одразу ж почала все заперечувати. Більше нічого чути я навіть не бажав. Сьогодні день народження моїх дітей і ніхто його не зможе зіпсувати. Жодних скандалів! Весь день ми мусили вдавати, що у нас усе гаразд.

День народження вдався. Гості були задоволені, а дітки – щасливі. Але ось на Марії лиця просто не було. Я помічав, що і раніше вона любила випити у компанії, але цього дня вона просто дала собі волю і до вечора ледь стояла на ногах. 

Як тільки всі розійшлися, а дівчатка позасинали, я спробував поговорити з жінкою. Але нічого нового так  і не вивідав. Вона сказала тільки: «Вибач, я люблю тільки тебе». А відповідей на всі мої запитання просто уникала. Що ж, мені довелося потратити трохи часу і знайти ту жінку, з якою моя кохана зчепилася біля торгового центру.

Вивідав номер і зателефонував наступного дня. Вона призначила мені зустріч і ми побачилися в кафе, де я й дізнався всю правду.

Незнайомку звати Ірина. І на зустріч вона принесла із собою ноутбук. Потім мовчки витягла з кишені флешку, ввімкнула запис і спостерігала за моєю реакцією, попередньо вибачившись за свою вчорашню поведінку. Вона, мовляв, не знала, що у нас свято.

Словом, на записі я побачив Марію, яка, обіймаючись, заходила в незнайомий мені під’їзд з якимось чоловіком. І через кілька годин так само виходила.

Ірина сказала, що встановила камери й у квартирі, але попередила, що навряд чи я захочу таке бачити. Я став наполягати, щоб точно знати, що мене не водять за носа.

Тож Іра погодилася показати все. 

Ох, краще б я його не бачив.

Я й справді був не в змозі  це все дивитися. Доки власниця дому була на роботі, її чоловік спав з моєю жінкою. Жах. Ще вранці я хотів вірити, що це якийсь розіграш, але ось бачив усе на власні очі. Більше сумнівів не було – мені зраджували! Та, яку я вважав змістом мого життя, та, яка мені уявлялася ангелом, мені зраджувала. Тепер я  точно не знав, як мені бути і що робити далі. 

У кафе я замовив двісті грамів коньяку. Якби ж це допомогло вирішити ситуацію. Але потім виявилося, що коханець моєї дружини і чоловік Ірини – альфонс. Він навіть від дружини на 8 років молодший та й живе її коштом.

Самій Ірині 35. Вона усе життя гналася за кар’єрою. А тут захотілося кохання і Тарас трапився. Але дарма вона на це повелася.

Вона мене заспокоїла. У місті цього зрадника вже не було. Але легше від того мені не стало.

Марія про все здогадалася, адже чекала мене вдома вся у сльозах. Я зізнався, що все знаю. А тоді розплющив їй очі на коханця.

Відтоді на душі мені дуже млосно та важко. Усе довкола ніби зруйнувалося вмить. Думаю, з дружиною слід розлучитися. Ось тільки гадки не маю, як на це відреагують доні. Їх я планую залишати в себе, хоч Марія і була чудовою матір’ю. Але ось дружиною – такою собі.   

Якщо коротко, то я думаю, що розбите вже не склеїш. 

Як краще вчинити чоловікові?

А як на таку правду відреагували б ви?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Ivanna

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector