Моя мама не ладнала зі свекрухою, моєю бабусею. Часто діло доходило навіть до лайки, биття тарілок, бійки. Бабуся завжди проклинала маму, кричала, що вона погана жінка. Тато спершу намагався розбороняти їх, але потім просто під час сварки кудись утікав. Переховувався частенько у гаражі.
Мама також бажала бабусі важкої смерті, казала, що на її могилі буде танцювати. І коли мені було 13, то бабусі не стало через рак. І вона дійсно дуже і дуже мучилася. А коли її поховали, то мама одразу після поминків викинула всі її речі. Диван, одяг, фотографії, посуд, документи, книги.
Тому от я зрозуміла, як це – бути невісткою. І щиро сподівалася, що моя свекруха виявиться адекватною жінкою. У 17 років познайомилася з Олегом, разом навчалися в університеті. А після 4 курсу він зробив мені пропозицію.
Свекруха, Ганна Петрівна, до речі жила в Італії. Я спершу зраділа, думала, що така велика відстань не зіпсує наші стосунки.
Однак, пані Ганна виявилася дуже сварливою та прискіпливою жінкою.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
– То поки я в Італії спину гнула, ти у моїй квартирі хазяйнуєш?
– Я ж просто хотіла вам допомогти, тут поприбирала.
– Правильно, знайшла собі дурника з квартирою готовою і одразу вирішила на собі вженити!
Свекруха думала, що я кохаю Олега тільки через житло. Це не був розкішний будинок, а квартирка на 2 кімнатки зі стареньким ремонтом. Щоразу я слухала її докори та лайку, прокльони та сварки.
Десь через рік після весілля свекруха перестала вже працювати закордоном та повернулася додому. Я якраз народила донечку і щиро сподівалася, що бабуся допоможе мені няньчити малюка. Але натомість знову слухала образливі слова “яка ти криворука”, “голову діряву маєш”, “як мій син таку нікчему вибрав”.
Раз я не стерпіла таке скотиняче відношення:
– Краще б допомогли мені. Я і їсти готую, і за дитиною слідкую і прибираю. А ви тільки кричите мені під руку.
– А ти взагалі писок до мене не смій відкривати!
Це була остання капля. Ми зібрали всі речі з Олегом та переїхали на орендовану квартиру. Свекруха потім ще всім сусідам розказала, мовляв, я обікрала, забрала золото та срібло.
Так минуло декілька років. Ми з Олегом купили власне житло, народила синочка Матвія. Тільки от свекруха не змінилася. Взагалі вигадала, що я дітей нагуляла від алкоголіків і сама не просихаю. Олег спершу намагався поговорити з мамою, але потім просто уникав з нею зустрічей.
Загалом, так ми прожили окремо майже 5 років. Але декілька місяців тому свекруха захворіла, виявили рак. НІ я, ні Олег не могли відвернутися від хворої родички.
Я розуміла, що перевозити свекруху до нас – то найгірший варіант. Тому вирішили з чоловіком найняти їй медсестру. Лікарка приходить щодня, дає ліки. А сусідка з 2 поверху за 100 гривень на тиждень прибирає у мами.
Досі тримаю образу на свекруху за сварки. Пані Ганна не збирається просити у мене вибачення. Ну але ми не кинули її напризволяще, не відвернулися у таку скрутну хвилину.
Може, вона колись усвідомить свою помилку та попросить вибачення. А зараз хай просто лікується та одужає. Я їй зла не бажаю.
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!