Випадково знайшла на вулиці гроші. Одразу згадала бабусині поради та вирішила їх перевірити

Надворі лило, немов з відра, а я ще на зло забула парасольку. Автобуса довго не було, тому я накинула на голову шарфик та побігла додому. Чи, радше, намагалася втекти від своїх проблем. Завтра треба платити внесок за ноутбук, комунальні послуги, а в кишені порожньо. Вже який день снідаю чашечкою кави, бо у холодильнику нічого, крім бурульок, не залишилося. 

Біжу, і тут чую, що стала каблуком на щось дивне. Не камінець, чи калюжа. Дивлюся – а під ногами лежить нова купюра в тисячу гривень. Знаєте, перша думка – забрати собі та купити продукти. Якраз би вистачало на декілька днів. Але тут згадала розповіді старенької бабусі Стефанії. Її вже давно нема на цьому світі. Я у дитинстві полюбляла приходити до неї у гості, вона завжди заплітала мені гарні коси та розказувала різні історії. Маму це дратувало, вона думала, що у свекрухи вже почався старечий маразм. 

– Гроші люблять, коли до них добре ставляться. Я ніколи їх не мнула та не скидала в купку. Обережно розгладжую та ставлю під скатертину на столі. Це хороша прикмета, щоб у хаті завжди був достаток. А ось золоту обручку жінці нізащо в житті не можна одягати на пальчик – чоловіка ніколи не матиме. Загорнути у серветочку, промити у святій водиці та повісити за двері на червону ниточку, – тихо говорила бабця. 

– Чому, бабусю?

– А це буде такий-то оберіг. Пара, яка живе у тому будинку, ніколи не буде сваритися. Ще моя бабуся про це розповідала. 

Згадала, як вона мені розповіла про пір’їнки. Мовляв, вони приносять удачу. Тому я у парку ловила пір’я та ставила у невеличку кишеньку в рюкзачку. І коли отримувала гарну оцінку в щоденнику, то казала всім друзям, що це так пір’їна діє. Правда, всі обзивали мене брехухою. 

На порозі мене зустрів Пушок. Бабуся казала, що коти – це господарі нашої квартири. Я побачила його випадково біля сміттєвого звалища, так жалібно нявкав. Мені стало шкода котика і я вирішила забрати його додому. Він тоді був таким крихітним, що помістився мені у кишеню куртки. Тепер це вже не маленький Пушок, а цілий Пух! 

– Ну що, коте, перевіримо, чи дійсно бабуся мені тоді правду говорила? 

Я обережно розклала купюру, навіть через ганчірку пройшлася праскою та заховала під скатертину. Тоді спала так солодко, а Пух своїм муркотінням заколисав мене, як ту малу дитину. 

І ви не уявляєте, що трапилося наступного ранку. До мого кабінету неочікувано зайшов директор:

– Бачив твій звіт. Молодець, гарно впоралася. А хороших працівників треба винагороджувати. Підійти у відділ бухгалтерії, там буде премія. Думаю, що варто тебе підвищити. Там звільнилося місце на посаду фінансиста. Напиши заяву та принеси моїй секретарці, Людочка знає. 

Я тоді від щастя аж пищати почала. Адже на цій фірмі я працюю третій рік і слова доброго не чула від керівництва. А тут такий сюрприз. Того ж вечора я нарешті заплатила за кредит та купила собі смачні еклери додому. І знаєте, на цьому щастя не закінчувалося. 

Помітила, що зараз в одному магазині почалися шалені знижки – до 80%, розпродаж на честь свят. Тому без вагань закинула у кошик нову сукню, чобітки та штани.

“Спасибі за ваше замовлення. Доставка на честь свята буде безкоштовною” – написала мені адміністрація магазину. 

– Пух, ти в це віриш? Бабуся мала рацію! Поради дійсно допомагають, – радісно запитувала у котика. Той у відповідь тільки мяукнув.  

Знаєте, ви можете мені не вірити, казати, що це все маячна та я брешу. Але переконалася на власному досвіді, що це працює. Не вірите? Перевірте самі! 

А ви вірите у такі прикмети? Чому? 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector