Дорогою додому зайшов закупитись в АТБ. Мені стало непереливки від гамору та скупчення людей біля поличок.
Трохи назбиралось людей до каси. Я був третім. Переді мною старенька літня жіночка, яка вже не дочувала і у неї тремтіли руки.
А касирка така дівчина з втомленим обличчям, років 20-25, агресивно розмовляє російською до покупців, видно, що нервується.
Другою у черзі була жінка з дитиною. Я поки чекав подумав, що хочу провести експеримент. Вирішив заговорити українською максимально ввічливо.
Перше речення, друге, дивлюся, а пані на касі стає добрішою, наче їй бальзамом полили по душі. Потім вона і сама перейшла на українську.
Бо наша солов’їна пом’якшує серця! Давайте частіше нею розмовляти!
Як вам такий експеримент?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач сторінки “Пошепки”. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть свою історію і команда наших редакторів поділиться нею з іншими читачами. Надсилайте на пошту [email protected]
Напишіть нам в коментарях у Facebook!