Ця історія трапилася зі Світланою Вікторівною на початку літа. Жінка вирішила, що проведе на дачі декілька тижнів та відпочине від міської метушні. Декілька днів тому чоловік сам поїхав до хатини, щоб поприбирати та привести все до ладу. Ось вже жінка бачить паркан, улюблені квіти, раптом у голові запаморочилося, і вона втратила свідомість.
Через декілька хвилин прокинулася у ліжку, поруч стояв чоловік та шукав якісь ліки для неї.
– Ти мене так налякала, люба! Ще й ногу, здається, підвернула! Ох, я так злякався, добре, що був вдома та зумів тобі допомогти — бідкається він
– Все гаразд, просто щось від спеки погано стало. Та нога не болить, трішки посиніла, до вечора вже буду стрибати й танцювати!
– Які танці? Ні, краще відпочивай. А я щось придумаю. От дітей покличу, нехай приїдуть та допоможуть. Заодно й онуків привезуть, щоб ті свіжим повітрям подихали — відповів пан Петро та дістав телефон з кишені.
Однак, наступного дня у пані Світлани так напухла нога, що чоловік відвіз її до лікарні. Виявилося, що у неї вивих, тому наполягали залишитися на декілька днів у стаціонарі. Ну не буде жінка перечити лікарям та послухала їх.
Пан Петро відвіз дружину додому, обіцяв, що буде приїздити щодня до неї та привозити свіжі овочі та фрукти з городу. Адже не хотів залишати господарство на сусідів, та і боявся, що грабіжники можуть прийти “в гості”. Вперше жінка навчилася ходити з милицями. Майже не виходила з дому, адже жила на 6 поверсі, а в будинку не було ліфта. Однак, влаштовувала невеличку прогулянку на балконі. Подруги часто приходили її навідати, приносили солодощі — це, мовляв, щоб настрій був чудовий.
Звісно, що онуки також приїздили до бабусі, адже канікули. Допомагали їсти готувати та прибирали. Жінці було досить важко визнати той факт, що вона по суті зараз немічна та безпорадна, але що могла вдіяти?
Жінка все життя була активною. У школі займалася легкою атлетикою та потім навчалася на вчителя фізкультури, а зараз може дійти хіба від кухні до спальні. Але чоловік підтримував свою кохану та всіляко розраджував, мовляв, ще трішки — і будуть разом бігати зранку у парку та ходити на танці!
Одного дня бабуся вирішила поїхати на дачу, подивитися, як там чоловік з дітьми порається по господарству. Однак, ледь не впала, коли побачила будинок та подвір’я! Все заросло бур’янами, гризуни знищили весь урожай у теплиці!
– Ой, мамо, а ти чому нічого не сказала, що приїдеш? – біжить донька на зустріч
– Та якби сказала, то ви б поїхали геть і мене саму залишили. Що ви зробили з будинком, таке відчуття, що тут років сто ніхто не жив!
– Ой, мамо, що ти таке верзеш! Ми як могли — так і працювали. І взагалі, я так бачу, що ти вже ладна навіть стрибати, якщо змогла до нас дійти!
Ось так на рівному місці жінка посварилася з донькою. Потім взагалі вигнала геть та сказала, щоб та більше ніколи не приходила до неї. Адже хіба так можна — рідна дитина так знехтувала проханням та господарством?
Потім пані Світлана з чоловіком ще досить довго все прибирали, садили нові квіти та поралися біля дачі. Думали, що донечка буде допомагати їм, адже через старість вже й руки трясуться та важко ходити, а жінка ще досі у гіпсі. Але вирішили, що більше нікому не будуть довіряти ключі від маленької хатинки.
А що б ви могли порадити пані Світлані? Можливо, варто помиритися з донькою?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!