Історія від читачки Пошепок, яка ще раз змушує задуматись про порятунок від російських ракет на чужині. І такі випадки не одиничні.
“Добрий день, хочу поділитися зі своєю історією як ми жили у Швейцарії. Приїхала я туди з двома дітьми в кінці квітня, коли стало зовсім вже страшно залишатися вдома, моя помилка в тому, що я боялася їхати в табір для біженців.
Переживала, що дитина хворіюча і буде там дуже хворіти й ми поїхали відразу в сім’ю у французьку частину в село недалеко від міста Егль.
Спочатку сім’я прийняла нас добре, перший місяць все було чудово. Господиня, якій 51 рік нам допомагала.
Потім я стала помічати, що відбуваються дивні речі стосовно моєї 6 літньої доньки. Чоловік хазяйки почав неадекватно поводитися з нею, чіплявся. Середня дочка господині била її по руках.
Всіляко хотіли мене сплавити на роботу по чорному і щоб мала залишалася з ними, чого я ніколи не робила ні на 5 хвилин за ці 4 місяці. Дійшло до того, що вони мені підлагоджували вино в холодильник, хоча я не п’ю.
Взагалі наші пошуки окремого житла завершилися нічим. Коли я писала у фейсбук про допомогу людей з житлом, то мені написала одна дівчина і розповіла свою історію, як у неї відібрали 2 дітей і за швейцарськими законами, якщо ти ображаєш дитину або кричиш на неї у тебе її можуть забрати.
Я була в шоці.
І тут мені все стало зрозуміло, чому господиня пропонує мені гроші їй віддавати, коли держава платила їй за оренду кімнати, яку ми в неї знімали. Я відмовилася, я думала їй гроші потрібні, а не моя дочка, і дійсно я мала рацію.
Не буду описувати все, що було потім, але мені довелося від них бігти зі старшою дочкою, тому що вони звернулися вже до адвокатів, щоб відібрати у мене малу. Моя старша дочка, яка вже повнолітня була просто в шоці від цього жаху.
Так от дорогі матусі зі свого гіркого досвіду, коли нас забрали з цієї родини соцпрацівник і повіз у табір, я вперше відчула себе в безпеці, під контролем держави.
А в сім’ї, як мені потім сказали в таборі ти після отримання статусу йдеш у вільне плавання, держава за тебе відповідальність не несе. Говорила мені там знайома, що дуже небезпечно йти в сім’ю з маленькою дитиною і добре, що я швидко зреагувала, написала на них скаргу на всі служби та нас забрали звідти.
Звичайно ж не хочу говорити про всі сім’ї таке, кому як пощастить, є і випадки, коли все закінчується добре. Але я пораджу нашим мамам ніколи не залишати своїх діток на них, якими б хорошими вони не здавалися.
А в таборі довго не було розселення і ми вирішили їхати додому. Так, у нас важко, але дім є дім. Нікому ми там не потрібні. І є великий ризик втратити дітей! Як потім дуже багато читала, що таких випадків дуже багато.
Удачі всім мамам з дітьми, бережіть своїх крихіток!”
Вражаюча історія нашої читачки, яка пережила такі труднощі. Складно повірити в таку меркантильність швейцарів, але цей випадок доказує, що всюди потрібно буди уважними та обережними, тим більше коли є діти.
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач сторінки “Пошепки”. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть свою історію і команда наших редакторів поділиться нею з іншими читачами. Надсилайте на пошту [email protected]
Напишіть нам в коментарях у Facebook!