У мене з мамою були складні стосунки. Підлітком я постійно бунтувала. Мені здавалось, що ненька погано справляється з батьківськими обов’язками, не надто сумлінна. Я дивилась на батьків своїх подруг і заздрила. Мама Наталки допомагала доньці в усьому, водила її на різні гуртки, купувала найкращий одяг, а ненька Каті щодня пекла різноманітні смаколики й давала донечці, аби вона усіх пригощала.
Моя ж поверталась з роботи, вмикала телевізор і лягала на диван. Лише за годину йшла готувати вечерю, але ніколи не вигадувала цікавих страв. Це завжди було щось просте – картопля з котлетою чи макарони. Одного разу я в запалі сказала їй:
– Зрозуміло, чому батько пішов від тебе. Ти ніколи не стараєшся для рідних.
– Думаєш? Доню, хочу тобі дещо порадити. Відпочивай завжди, коли відчуваєш, що цього потребує твій організм. Зупиняйся щоразу перед важливим рішенням, роби паузу перед випробовуваннями, змаганнями чи екзаменами. Життя не терпить постійної гонитви. Навіть природа час від часу відпочиває. А ще не старайся усім догодити, однаково не вдасться, а ти врешті почуватимешся виснаженою і нікому не потрібною.
Минали роки, я подорослішала, і лише тоді збагнула, що ненька мала рацію. Мама Наталки присвятила своє життя донечці, та зовсім не давала їй вибору. Врешті вона покинула усі гуртки й зв’язалась з поганою компанією, а ненька Каті не відходила від плити, бо була страшенно нещасною, адже їй постійно чоловік.
Я збагнула, що моя розлучилась з татом, бо сама цього хотіла. Вона багато працювала, отримала керівну посаду і цілком заслуговувала на відпочинок. Мені відкрилися очі і я почала робити паузи. Відтоді коли я відчуваю, що стомлена – лягаю й зовсім нічого не роблю.
Відпочинок – це не ознака слабкості, це частина життя, ним треба насолоджуватися. Це можливість перезавантажитись і рухатися далі.
А ви робите паузи в житті?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!