Я для доньки купила нові меблі, сервіз та техніку – а вона все свекрусі винесла. Чуло моє серце, що ця історія з подарованою квартирою добре не закінчиться. Треба було взагалі язика за зубами тримати!

У мене склалося про сваху не дуже добре враження. Здається, що вона надто ласа на мої заробітчанські єврики. 

Отож, я вже понад 10 років працюю в Болоньї (Італія). Поїхала туди гроші заробляти, аби мати за що дитину годувати. Доньці Вікторії тоді було 5 років, за нею доглядала мама. 

Спершу мені було вкрай важко і фізично, і морально. Постійно плакала, сумувала за донею, почувалася просто найгіршою матір’ю на світі. Влаштувалася в готель покоївкою, носила важкі кошики з брудною білизною, прибирала, о 6 ранку вже мала бути на зміні. Мала хіба 10-15 хвилин на день, аби випити кави та перекусити якоюсь канапкою. Спала у невеличкій кімнатці на розкладушці. 

Але нам дуже добре платили, гріх жалітися. Собі залишала пару євро на якісь продукти, а решту висилала матері на картку. В принципі, моя заробітчанська історія знайома всім жінкам, які хоча б раз їхали закордон на роботу. 

Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi

Зате моя дитина мала гарний одяг, подорожувала, здобула гідну освіту в університеті. Ще рік тому я купила Вікторії двокімнатну квартиру в новобудові, помалу висилаю їй гроші на ремонт. Поки ще житло не здали для заселення, але хай краще вона на перед купить собі якусь дрібну кухонну техніку, якісь кріселка, килими, штори підбирала. 

Віка ще з 1 курсу зустрічалася зі своїм одногрупником Вадимом. Хлопець такий хороший, ввічливий. Щоразу, як я приїздила на відпустку в Україну, то він приходив додому з гостинцями. Вітав з іменинами та іншими святами по Скайпі.

Зараз молодята готуються до весілля, святкуватимуть влітку. За ці місяці помалу наскладають гроші, аби оплатити ресторан, купити гарну сукню та замовити фотографа. Звісно, я, як мати і хороша теща, допоможу молодятам згодом фінансово та ще виберу гідний подарунок на весілля. 

На це Різдво не пощастило отримати відпустку. Але цього місяця дали вихідні аж на 2 тижні. Я одразу зібрала валізи та поїхала до донечки. Заодно гляну, як триває їх підготовка, що треба ще докупити чи оформити. Ну і найголовніше  познайомитися зі сватами. Бо все ніяк не виходили до цього руки. 

Купила для майбутньої свахи гарний букет квітів, взяла дуже дороге італійське вино та солодощі. От заходжу до них у гості – а там наші меблі! 

У вітальні журнальний столик з підставкою, яку ми купили рік тому з донечкою. Килимок білий під низом, вазоночок з кашпо. Навіть поставили чайний сервіз, який я привезла минулого літа донечці з Італії. На кухні блендер, мікрохвильовка та навіть тарілки, які ми обирали для квартири донечки. 

Та і пані Ольга мені не дуже сподобалася. Всі теми зводила до грошей, нарікала, що їй важко зараз за весілля платити. 

Пошепки

– Ну добре, що хоча б ви працюєте закордоном. У вас певно, зарплата, як у мене за рік. 

– Ну, знаєте, ви можете зі мною також поїхати. Будете більше заробляти.

Тоді сваха так на мене глянула, наче я погрожувала їй квартиру спалити. Вдома вирішила серйозно поговорити з донькою про таку горе-родичку: 

– Вікторіє, а що то сваха сервіз собі забрала? Міксер? А столик? 

– Ой, ма, та поки хай у пані Ольги побуде. А якщо щось – то я собі нове куплю.

– Доню, якщо ти не забула, то це я за свої гроші тобі купила і столик, і міксер і той нещасний сервіз. А ним чужа людина користується.

– Та хай стоїть, мені не шкода. 

– А мені шкода. А це для тебе брала, а не для чужої людини. 

Так от, я ще в Україні. І сваха при кожній нашій зустрічі починає говорити за гроші. Точніше, натякає, що вона сама не може нічого оплатити і я повинна взяти на себе ці всі витрати. Ну але хіба це нормально? Зараз весілля, а потім квартира? А що далі? 

Я вже сама думаю, що Вадим не просто так Вікторії зробив пропозицію. Адже та квартира якраз влітку вже буде готова до заселення. І саме зараз він вирішив весілля робити, ось це так співпадіння! 

От невже бувають такі нахаби на цьому світі, поясніть? Донька від тої любові геть осліпла, старається свекрусі догодити. Я вже сумніваюся, що в неї буде якась щаслива родина з такими горе-родичами. 

Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna
Adblock
detector