Я для тебе підготував сюрприз: привів нову невістку, приходь попрощатися з онуком. Я з нею жити не збираюся, вона худнути не хоче, а я не на такій жінці одружувався

Катерина, як і всі жінки мріяла про щасливу та люблячу сім’ю. Коли вони із Сергієм побралися, то довгождане сімейне життя нарешті почало набирати обертів. Однак усе виявилося зовсім не так казково, як дівчина того очікувала. Народження дитини кардинально змінило ставлення чоловіка до дружини. Сергій нічим не допомагав коханій і навіть з малюком сидіти відмовлявся. 

Відтоді в їхній сім’ї і почалися постійні сварки.

– Йди в зал, дивися, як тебе вже багато, не поміщаєшся на дивані. 

– Скільки можна жерти, я тобі взагалі не буду гроші давати, ти ж все на їжу витрачаєш. 

– Я буду спати у вітальні, а то на нашому ліжку ти стільки місця займаєш, що для мене там місця немає.

Після народження дитини в мене залишалося зайвих 10 кілограмів, які потрібно було скинути, але одразу після пологів я не навантажувала свій організм, думала, що вони самі пропадуть. Була впевнена, що за перший рік зможу повернутися до свого стандартного 42 розміру. Однак чоловік не хотів чекати рік, він думав, що з пологового будинку вийде модель з дитиною на руках. Коли в перший день побачив мій обвислий живіт, то сказав: 

– Тобі варто було сказати, щоб з дитиною ще жир з живота забрали. Чому в тебе не така фігура, як раніше?  

Образи ставали все частішими, а я вже без сліз не могла на таке реагувати. Говорила, що стреси призведуть до того, що в мене може пропасти молоко, а той відповідав: 

– Сумішшю вигодуємо. Тим паче від нервів ще й худнуть, бачиш, я для тебе стараюся. Якщо треба буде скинути ще декілька кілограмів, то скажи мені.

Я була шокована з такого ставлення, тим паче, що після кесаревого розтину я не могла ще деякий час займатися спортом, а докори чоловіки ставали просто нестерпними. Свекруха, Галина Павлівна, також дивною була – всю вагітність переконувала сина, що дитина не від нього, а я просто нагуляла.  Ми жили в квартирі матері свекрухи, а сама свекруха в тій, що дали її покійному чоловікові на заводі. Вона мені частенько стала погрожувати, що вижене зі свого житла.

А тиждень тому чоловік взагалі знахабнів: ввечері після роботи прийшов з молоденькою стрункою дівчиною та велів мені збирати речі, забирати піврічну дитину і котитися на всі чотири сторони. Дівчина була вже з валізою й почала розкладати свої речі на полиці. А я просто не мала куди піти: матір проживає з братом, його дружиною та дітьми в двокімнатній квартирі, подругам заважати також не хотілося, тим більше я не одна, а з маленькою дитиною на руках. 

Чоловік при мені почав телефонувати своїм матері:

Пошепки

– Я для тебе підготував сюрприз: привів нову невістку, приходь попрощатися з онуком. Я з нею жити не збираюся, вона худнути не хоче, а я не на такій жінці одружувався. Мені худеньку треба. Сказав нехай збирає речі і йде, а я буду аліменти з зарплати виплачувати. Що? Їй не помішає трішки поголодувати, добре, передам. Давай приїжджай. Гей, – звернувся до мене чоловік, – Зараз мама прийде. Просила, щоб ти до її приходу не йшла. Мабуть, з онуком попрощатися хоче. А може, сама вирішила тебе виставити, адже вона давно про це мріє.

Я просто пішла у ванну кімнату й вирішила взяти себе в руки, ні чоловік, ні свекруха не гідні моїх сліз. Вона приїхала за 10 хвилин й з порога почала кричати:

– Ти взагалі здурів? Куди ти її виганяєш посеред ночі з немовлям на руках? Ще не достатньо розважився за все своє життя? Зібрав свої речі, дівку й пішов звідси геть! 

Галина Павлівна повернулася до мене:

– Припини скиглити! Давай побуду з малюком, а ти бери себе в руки. Хто це в нас тут такий солоденький, – почала сюсюкати свекруха з моєю дитиною.

Чоловік обурено заперечував:

– Як ти можеш вигнати свого рідного сина? Куди мені іти? 

– А куди мала іти твоя дружина, ти не задумувався? Розбирайся сам. 

Сергій злісно стукнув дверима. 

Чоловік тоді вилетів злий з квартири. А з Галиною Павлівною ми просто мовчи розійшлися. Я не мала, що сказати їй, а вона й слова не зронила у мій бік. 

А через декілька днів свекруха повернулася з вибаченнями. Вона присягалася, що навіть не знала, яким егоїстом був її син. Виявилося, що син подав до суду на матір. Хотів, щоб та виплатила йому третину вартості житла. Казав, що частина площі належить йому.

Галина Павлівна тільки зітхала. Не розуміла, як могла виховати такого невдячного сина.

Що Ви думаєте з цього приводу?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Ivanna
Adblock
detector