Нещодавно моя свекруха перенесла операцію на серце. Ми заплатили чимало коштів за ліки, реабілітацію. Її тиждень тому виписали, але Анна Михайлівна дуже кволо почувається. Тому ми з чоловіком вирішили забрати її до себе на квартиру.
У мене золота свекруха, просто найкраща у світі родичка. Пані Анна прийняла мене у родину, як рідну, одразу стала називати донею. Свого часу вона колись їздила на заробітки в Італію та допомогла нам купити квартиру, в якій зараз ми живемо.
Тим паче, біля нас є лікарня, в разі чого – сіли у таксі та поїхали. Я взяла на роботі відпустку, аби перші дні доглядати за свекрухою. Ми спеціально купили їй новий ортопедичний матрац, постіль, халатик та капчики. Навіть переставили у її кімнату телевізор, щоб пані Анна не нудьгувала та дивилася якісь передачі.
А ще мені допомагають старші сини. Вони після школи одразу йдуть до бабусі, прибирають вдома та навіть можуть приготувати їй вечерю або ж обід. Адже у свекрухи спеціальна дієта через цукровий діабет.
Однак, є у цій історії ложка дьогтю – зовиця Ольга.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Вона взагалі не цікавилася самопочуттям рідної матері. Щоразу, як я до неї телефонувала, то чула виправдання “у мене і своїх проблем вистачає!”. Ну, дійсно, її рідна матуся хворіє, а Ольга не може навіть привезти ліки.
Єдине, чим допомогла Ольга – купила пачку дорослих підгузок та привезла до лікарні якісь фрукти. Половину я викинула геть, бо фрукти були гнилі та недобрі.
Ну так, у кожної людини трапляються якісь проблеми чи негаразди. Однак, не треба забувати про рідну маму. Пані Анна вже літня людина, їй самій потрібна поміч після операції. Бо перші дні вона взагалі не могла навіть піти в душ чи на унітаз сісти.
– Ну як це називається? Твоя сестра геть не думає про маму?
– Забий. Олька завжди росла егоїсткою. Поки у нас є можливість забезпечувати маму, то не треба на Ольгу покладатися.
Ми поки зачинили квартиру свекрухи, запасні ключі віддали сусідці, аби та квіти підливала. Адже пані Анна живе аж у Рясне-2 (майже кінець міста), нам з Винник треба їхати через весь Львів. Самі розумієте, місто велике, а якщо ще у корок попаду – то до комендантської не повернуся.
У суботу я поїхала на базар, купити щось додому смачненьке. Ну і заодно заїхала у район свекрухи, вона просила взяти деякі речі та молитовник з вервечкою. Дивлюся – а на кухні світло ввімкнене, певно, сусідка була вдома, квіти поливала. Я стукаю у двері….А мені відчиняє якась пані незнайома:
– А ви хто?
– А ви?
– Що ви тут робите?!
– Живу.
– А хто вас пустив?
– Як хто? Олька! А ви хто така!
На щастя, панянка не була налаштована на конфлікт та пояснила мені, що вони вже тиждень “орендують” цю квартиру за 8 тисяч. Вони вже встигли деякі свої меблі занести, постіль так кухонну техніку. А одяг свекрухи Олька “обережно” склала у коробки та поставила на антресолі. Навіть родинні фотографії та картини заховала.
Я подякувала жінці за правду, пішла до машини та одразу зателефонувала чоловікові. Чесно, от скільки років живу зі своїм Петром, але не думала, що він може аж настільки лаятися на рідну сестру!
Ольга спершу виправдовувалася, але потім заблокувала наші номери. Петро навіть їхав до неї на квартиру, але сестра зачинилася та не пускала нас додому.
Ми не хочемо казати свекрусі, що твориться у її квартирі. Нащо? Аби потім її знову серце боліло і ми до лікаря їхали? Краще побережу її нерви.
Але от я не думала, що Ольга аж настільки безсоромна людина! Як рідну мати полікувати – то грошей нема. Але квартиру в оренду здавати за її відсутності – то вже перша в черзі! Ще й так підло, нічого ні мені, ні чоловікові не сказала.
Я надіюся, що до одужання свекрухи Ольга набереться розуму та виселить мешканців з квартири. Інакше ми всі речі через вікно повикидаємо.
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!