Скажу чесно, на свою маму я ображений. Річ у тім, що коли тато знайшов іншу – мама гордо пішла. Вона зовсім не відстоювала наші інтереси. Хоча, як на мене, якщо зрадив він, то ненька мала б вимагати в нього квартиру, гроші. Натомість ми мусили жити в гуртожитку, в жахливих умовах. Траплялось таке, що доводилось картоплю просити в сусідів, адже просто не було, що їсти.
Мама взагалі все життя мала надто м’який характер. Вона завжди усім поступалася, ніколи не захищала власні інтереси. Я цього не міг зрозуміти. Коли мені було 12 років, померла бабуся і тітка забрала собі її дім, а ненька й не сперечалась, хоча ми не мали де жити.
Тож в 15 років я охоче покинув дім і поїхав на навчання в технікумі в інше місто. Згодом вступив в університет і вже на другому курсі разом з одногрупником відкрив сервіс з ремонту комп’ютерної техніки. Нам пощастило, адже ми були перші. Відтоді минуло 10 років і в нас вже дві майстерні й три магазини. Хоча ми з дружиною жили на орендованій квартирі, спочатку я купив житло мамі. Моя кохана Валя страшенно образилась.
– Як ти так можеш? Твоя мама мала ціле життя, щоб на квартиру заробити.
– Вона не така, навіть на взуття не могла назбирати.
– Хіба ж це наша проблема?
– Щоб не було, але це моя мама.
З часом я все ж придбав невеличкий будиночок. У нас народилось двоє дітей. Життя налагодилось. Та мамі я однаково завжди допомагав. Навіть картку зробив для неї, куди щомісяця закидав по 5 тисяч гривень.
Та якось я помітив, що гроші з картки дуже швидко зникають.Тоді приїхав до мами та побачив, що в неї зовсім немає, що їсти.
– Де гроші? На що ти їх витратила?
– Ти ж знаєш, які зараз ціни. Та й ліки, комунальні.
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Я їй не повірив. Вирішив прослідкувати. Наступного разу коли закинув гроші – мама відразу їх зняла. Я поїхав до неї, подивитись, що купила. Але холодильник знову був порожній.
– Мамо, що ти купила?
– Сину, розумієш, тут така ситуація. У племінника проблеми, сестра дуже скаржиться, просить про допомогу, а я не можу відмовити.
– Мамо, вони ж тебе використовують! Вася самий мені розповідав, що будує будинок. Я не збираюсь бути його спонсором, доки ти не маєш, що їсти.
Розлючений я повернувся додому і розповів все дружині. Тоді вона порадила.
– Ти достатньо зробив для мами. Більше їй ні копійки не давай. Якщо треба – купи продукти та привези, або ж ліки, які потрібні.
Наступного дня я забрав в мами картку. Вона образилась, сказала, що в мене багато грошей і рідним не можна відмовляти. Та я з цим не згоден.
Як гадаєте, вірно я вчинив чи ні?
Більше цікавих життєвих історій тут – https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!