У мене є молодша сестра Катя. Зараз їй 30 років, але вона сама і кроку ступити не може. Батьки її все життя оберігали.
В лікарню йти треба з Катею, оформити покупку машини – документи теж на мені, зламалось щось вдома, домовитись з майстром теж я.
Так було з самого дитинства, Катя – улюблена дочка мами, а на мене особливої уваги не звертали. Лише тато нас любив однаково та ніколи не розділяв.
Мама все життя оберігала Катю та допомагала їй, а мене ніби і не існувало для мами. Спершу я дуже ображалась та плакала, а тоді звикла. Швидко стала самостійною. Вийшла заміж та народила власних дітей. Купили з чоловіком квартиру.
Після свого одруження я спілкувалась лише з татом та сестрою, маму я почала тепер дратувати.
Спершу я ображалась на сестру, що мама нас розділяє, а тоді зрозуміла, що її вини в цьому немає. Хай би що я не робила, мама ніколи мене не любила.
Місяць тому тата не стало і я дізналась страшну таємницю, яка прояснила таке ставлення мами до мене.
Те, що тато довго не проживе ми всі знали і намагались до цього приготуватись, але не вийшло. Новина про його смерть стала важким ударом. У тата була злоякісна пухлина і лікування нічого не дало.
Дізнавшись про те, що тато помер, я з чоловіком поїхали до Каті, а звідти до мами. По приїзду мама обійняла Катю, а на мене і уваги не звернула. Та я вже звикла.
Ввечері, коли вже сестра спала, мама покликала мене на розмову.
– Я дуже довго мовчала, бо того хотів твій тато, але тепер все розповім. Не можу більше терпіти – сказала мама. – Ти не моя дочка.
Від почутого у мене зашуміло у вухах.
– Як? – питаю.
– Твій тато одночасно зустрічався зі мною і ще однією дівчиною. Він врешті обрав її, а мене кинув. При пологах вона померла, а твій тато прийшов до мене з тобою на руках. Благав, щоб я тебе прийняла і не розповідала про це. Я погодилась. Згодом народилась Катя. Мені було нестерпно бачити тебе у своєму домі. Я мовчала заради чоловіка, але тепер можу це все розповісти.
– Дякую, що виховали мене – кажу.
– Все майно залишиться Каті, а тебе я не бажаю бачити поруч – сказала мама і вийшла з кімнати.
На майно я й не розраховувала. Тепер мені зрозуміле ставлення мами до мене – я її просто дратувала, та все ж я вдячна, що вона мене доглядала стільки років, хоч і не любила. Не знаю чи змогла б так само.
Так в один день я стала круглою сиротою. Сподіваюсь лише, що сестра від мене не відвернеться, як дізнається правду, бо я її дуже люблю.