Я дуже сильно пошкодувала, що піддалась на вмовляння чоловіка і погодилась жити із свекром.
Ми з Сергієм домовились відразу, що будемо жити окремо від батьків, але свекор дуже просив, щоб ми із ним жили.
– Ви люди молоді, я у ваше життя втручатись не буду. Господарюватимете самостійно. До того ж грошей назбираєте на своє житло, як захочете, бо на оренду витрачати не будете – казав Віктор Петрович.
Я наївно погодилась, але дуже швидко пошкодувала.
Свекор курив у будинку, міг піти в хмільний загул і влаштовувати бучі вдома.
Коли, я давала зауваження і просила, хоча б не палити всередині будинку, то чула у відповідь:
– Чого це ти тут розкомандувалась? Великою господинею себе відчула? Купи будинок і там керуй, зрозуміла!
Коли я завагітніла, переносити те все стало ще важче.
Продукти свекор не купував, а їв наші. Комунальні теж ми самі платили. Ми вирішили дізнатись, чому Віктор Петрович ніякої фінансової участі не бере.
– Чого це я маю купувати за свої гроші продукти? Ви живете у моєму домі, то й годувати мене мусите.
Мене це шокувало.
З народженням дитини все лише погіршилось. Хатні справи я не встигала робити вчасно. То лише й чула:
– Погано прибрано. А що немає нічого їсти? Ви можете зробити так щоб дитя постійно не кричало.
Я все терпіла до одного моменту. Свекор купив онуці гойдалку, а тоді каже чоловікові:
– Ви коли борг повернете?
– Який борг?
– Я гойдалку купив. Що маю свої гроші витрачати? Дуже дорогі подарунки будуть.
Тоді ми і переїхали. Купили невеликий будинок в сусідньому селі, зате свій. Я довго не могла забути ставлення свекра, та з часом пробачила.
Ми почали іноді заїжджати до нього, привозили продукти, за які лише іноді він повертав нам гроші.
Все змінилось, коли Сергій захворів. Тоді нам бракувало фінансів, і Віктор Петрович не давав грошей на свої продукти, а як купив ліки Сергію, то вимагав повернути борг знову.
Тоді я сказала чоловікові, що купуватиму свекру все, що потрібно, але якщо наперед дасть гроші, а так – ні. Сергій зі мною погодився.
Як вважаєте, ми праві?
Вибачте. Даних поки немає.