Я чув багато історій про те, як родичі пересварилися між собою через житло чи гроші. Однак, ніколи не міг уявити, що сам стану героєм у цій ситуації.
Отож, у мене з дружиною має народитися вже друга дитинка.
І хочу сказати, що тесть та теща не дуже поспішають щось купувати для другого онука.
Взагалі, вони надто негативно ставляться до появи малюка.
З чого я це взяв? От, наприклад, ми з Оленою живемо на невеликій квартирі. Спальний район Франківська, тільки 30 квадратних метрів. Зараз жінка намагається здобути бодай якусь копійку на дитинку, тому працю вдома репетитором з дітками навчає математику. Я ж взяв додаткові зміни на роботі, можу вийти на чергування ще й на ніч.
Цю квартиру колись віддала моя мама, як ми з Оленою одружилися. Однак, це було 12 років тому! Ну ви ж самі розумієте, що тут ремонт вже проситься, треба плитку змінити. Олена на 8 місяці вагітності, я не встигну до пологів все зробити. А ще молодший син буде заважати.
Ми вирішили звернутися за допомогою до батьків Олени.
Пан Роман виготовляє на замовлення різні ковані брами, паркани робить. Ну в нього така невелика фірма приватна, він має великий заробіток. А пані Ярослава домогосподарка. Вони живуть за Франківськом, у Вовчинцях. Мають великий приватний будинок на 2 поверхи, сад та город. І ледь не щоліта вони відпочивають як не в Єгипті, то у Болгарії. Можуть собі дозволити поїхати на вихідні у Буковель, орендувати найдорожчий номер. Спа, ресторани.. Ми про таке з жінкою тільки можемо уві сні мріяти. Хоча Олена ніколи за всі роки нашого подружнього життя грішми не дорікала і за це я її дуже поважаю.
Тому я ось вирішив звернутися за допомогою до пана Романа. Зателефонував до нього, пояснив ситуацію. Ну він ж це робить не для нас, а для своїх онуків!
– Ну не знаю. Ти чув, що будуть відключення світла? А як я буду опалювати хату? Нас буде вже не двоє, а шестеро! Як я таку громаду прогодую?
Я так зрозумів, що це означало тверде “ні”. І так соромно стало за тестя. Ну от хіба йому так важко пустити нас до хати? Під вечір до мене зателефонувала теща, пані Ярослава. Я вже сподівався, що вони добряче подумали над моєю пропозицією. Але дуже помилявся:
– Як ти смієш таке у нас просити? Ти мужик, тобі вже 33 роки! У тебе син та дінка вагітна! Ти сам знав, що треба за свою родину відповідати? Дитину ти можеш зробити, а ось дати їй житло та забезпечити необхідним – то вже, як цуцик, до нас побіг? Я тобі ні копійки не дам у борг, можеш навіть не приходити. Теж мені, чоловік знайшовся!
Такі слова трохи втоптали мою чоловічу гідність. Якщо чесно, я думав сам підзбирати гроші на нову квартиру. Ми б могли цю нашу здавати в оренду, хоча б символічно 5 тисяч гривень та комунальні послуги. А за рік чи два ми б продали квартиру, купили нову, кращу, більшу. Все-таки, вчотирьох не дуже зручно жити, немов у рукавичці
Гадав, що моя Олена хоча б підтримає.
Однак, теща зателефонувала жінці та пожалілася на мене.
– Ти чому татові дзвонив? Хочеш них жити? Ти ж розумієш, що це виглядало дуже низько. Вони вже думають що ти безхребетний чоловік, який про сім’ю не може потурбуватися.
– Я просто хотів як краще!
– То знайди кращу роботу і заробляй гроші! У тебе через місяць дитина з’явиться, а ти ходиш та жебраєш у батьків!
Тепер я за цю тему стараюся не говорити та не згадувати, бо Олені ні можна хвилюватися, це шкідливо для малюка. Однак я розумію, що скоро взагалі збожеволію з цією квартирою. Нам навіть нема місця, аби дитячу колиску поставити. Вже думаю, аби на кухні переставити розкладачку, бо мала дитина буде плакати, я не буду нормально спати. І як я на роботу ходитиму?
Моя мама і так нам допомогла – подарувала це житло. Я не хочу до неї телефонувати та просити гроші чи переїхати до неї у квартиру на Каскад.
Я б залюбки знайшов нову роботу чи взагалі поїхав закордон. Однак, зараз така ситуація в крані, що навіть не знаю, як рухатися далі. Вже помалу починаю жаліти, що взагалі ми наважилися на другу дитину…
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач сторінки “Пошепки”. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними. Напишіть свою історію і команда наших редакторів поділиться нею з іншими читачами. Надсилайте на пошту [email protected]
Як вирішити цю проблему?