Гортала сайт оголошень. Шукала якусь невелику шафу, бо речі геть чисто нема куди ставити. Але не хотіла робити ремонт у бабиній хаті.
Ось вже 3 роки живу в селі. Знаєте, ще з дитинства тягнулася до міста, до інших людей. А мама завжди казала одне й те саме “Доню, вони не з того тіста зроблені”.
Мене це дуже дивувало – ну хіба люди робляться з борошна та молока? Дивно.
Шкода, що зрозуміла це надто пізно…
Після школи переїхала до Києва. Там жила у гуртожитку, ходила в університет. Закохалася у Павла – місцевий викрадач сердець. Такий легінь, до всіх посміхається, староста у нашій групі. От всі дівчата за ним бігали, чесно!
Але обрав він чомусь мене.
Повірте, тоді я від щастя немов не небі літала. Квіти, побачення, подарунки, романтичні вечері. Я гадала, що Павло – то мій принц на коні. Вже уявляла, як ми будемо мати багато діток, купимо власний будинок, машину, світом подорожуватимемо.
Та мої мрії розбилися через одну новину…
Про це я дізналася випадково. Підслухала у жіночій вбиральні.
– А та дурепа у нього дійсно закохалася. І ні про що не здогадується!
– Ага, 100 доларів на дорозі не валяються. Цікаво, а вона Павлові підігрує, щоб виграш поділити 50 на 50, чи така наївна?
– Сіра миша з села гадає, що Павло дійсно у неї закохався. Ну і сміх!
Виявилося, що Павло посперечався на мене за якісь нещасні 100 доларів. На цьому проблеми не закінчувалися – я була вагітна. Термін маленький, я гадала, що Паша буде радіти такій звістці та зробить мені пропозицію.
– Яка дитина? Я молодий та ще гуляти хочу. Знаєш, я дам тобі гроші, піти до лікаря та зроби…
– Подавися своїми доларами! Я все знаю!
На щастя, це був останній курс навчання, тому я знала, що слава такої “дівчини” зі мною буде не довго.
Склала останній екзамен, забрала диплом та поїхала додому.
Правда, в автобусі так мене натрясло, ми їхали, немов кільки в банці. Під вечір мені так стало погано, що я втратила свідомість та отямилася тільки у лікарні.
– Вибачте, але дитину ми не змогли врятувати.
Я так кричала, що аж очі кров’ю налилися.
Відтоді минуло 3 роки. Не буду заглиблюватися у деталі, але скажу коротко – переїхала назад до села, працювала секретарем у сільраді і допомагала мамі. Все.
Я намагалася знайти щось цікаве у житті. Але, здається, Бог приготував мені сюрприз…
Знайшла оголошення про шафку, зателефонувала:
– Вітаю, хочу у вас придбати шафу. Ви зможете її завтра привезти, у вас пише що доставка у межах області?
– Марто, це ти?
Слухавку підняв знайомий Павла – Мишко. Я кинула телефон, не хотіла згадувати всіх людей, з якими пов’язане моє “славне” життя в університеті.
Та телефон не вмовкав. 10 пропущених.
– Чого тобі?!
– Куди вести шафу?
– Скину смс адресу.
Наступного ранку приїхав Мишко. Такий нарядний, у костюмі, сам вивантажив та поставив шафу.
– На, гроші.
– Не треба, подарунок..
– Який до біса подарунок. Вирішив над мною насміхатися?! Йди розкажи всім, кому подачки такі робиш!
– Припини. Я з ним вже не спілкуюся.
Виявилося, що Мишко єдиний, хто мене захищав. Він, до речі, дуже побив Павла після того випадку.
– Чого зробив?
– Бо любив. Ти мені завжди подобалася. Та і зараз почуття не вщухли…
Відтоді минув ще рік.
Мишко переїхав до мене у село, ми живемо зараз разом. Він нам дуже допомагає. То дах перекриє, то дров нарубає. Почав тут свій невеликий бізнес – меблі на замовлення робить.
Правда, про діток ми поки не думаємо. Мені досі важко переступити через себе, бо згадую той випадок з Павлом. Але я бачу, як Мишко хоче малюка.
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач сторінки “Пошепки”. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними. Напишіть свою історію і команда наших редакторів поділиться нею з іншими читачами. Надсилайте на пошту [email protected]
Що мені робити? Як впоратися з такою проблемою?
Що ви можете порадити дівчині у такій ситуації?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!
Коментарі
-
Мій польський коханець хоче познайомитися з дітками та онуками. Ну і як я його маю ...
Я зараз опинилася у дуже складній ситуації. З одного боку - родина, а... -
– Мамо, якщо не приїдеш, то хоч тих 10 тисяч євро вишли! Машина сама себе ...
У мене була традиція приїжджати додому кожного року на Різдво. І дочки... -
Після смс-ки: “Любий, відрядження скасували. Скоро буду вдома!”, Оля заплакала, як дитина
У карʼєрі Олі все було чудово. У свої лиш 30 років вона вже купила соб... -
– Михайлику, тільки не хвилюйся! Малюки здорові. – Що тоді? Не кажи, що ти мені ...
Я з нетерпінням чекала своєї вагітності, і от я з легким переживанням... -
– Одружився?! А чого благословення не просив? – Ми не вінчані. – Сину, то ж ...
Я завжди була міською панянкою, навіть не думала, що колись проміняю м... -
Я знала, що мій чоловік не може мати дітей, але дві смужки на тесті говорили ...
Ми з чоловіком давно одружені, маємо свою квартиру та чудову роботу. О... -
Петро приїхав додому, тихенько зайшов у спальню – а там на ліжку спить чужа жінка!
Петро жив по сусідстві з Мариною. Зналися ще з дитинства, бо разом гул... -
Після зміни Василь повернувся додому втомлений. Помив руки, заходить на кухню, відчиняє холодильник – а ...
Нещодавно у Галини з Василем виповнилося перлинове весілля. На честь т... -
“Добрий день, Рито! Я коханка вашого чоловіка і хочу з вами зустрітись,”- таке повідомлення прийшло ...
Уже 12 років я живу у законному шлюбі зі своїм коханим чоловіком Славк... -
Мій чоловік категорично проти, аби я робила своїй мамі подарунки або допомагала їй фінансово.
У п'ятницю після роботи я вирішила заїхати у гості до мами. Похапцем н... -
– Ти коли збиралася мені сказати, що дитина не моя? – заявив ввечері коханий
З коханим ми були в шлюбі вже 6 рік. Квартиру мали свою, працювали, жи... -
– Чому Марічка миє посуд? – А що? Хіба так не має бути? – Ні! ...
Я працювала в лікарні вже десятий рік. За цей час всілякого надивилася... -
Хто ж знав, що батьки так довго брехатимуть мені
Коли мені виповнилось 17 років батьки ощасливили мене новиною: - Ми ку... -
Молодий хлопець порпався у смітнику в пошуках їжі. Раптом біля нього зупинилася велика автівка та ...
Хлопець сидів на лавочці в парку. Деякі перехожі кидали йому в паперов... -
– Ти маєш щось в голові? Нащо ти знову даєш наші гроші матері? Вона ж ...
Після роботи я зайшов в гості до мами. Вже з коридору відчув приємний...