Я досить часто слухала від сусідок та подруг, як вони скаржилися на своїх невісток. Та не так смачно готує, та погано прибирає. Наче змагалися між собою, у кого найгірша невістка на світі.
І щиро сподівалася, що мене така ситуація омине. Свою невістку Зоряну я лагідно називаю донечкою, зажди її хвалю, що вона така хороша господиня. І повторюю, що синові дуже пощастило з жінкою. Чоловік Петро такої ж думки про Зоряну.
Після весілля ми віддали молодятам однокімнатну квартиру біля Стрийського парку. Колись там жила моя покійна мама, а потім здавали в оренду. Допомогли Миколі зробити ремонт, купили деякі нові меблі та зі спокійною душею святкували новосілля. Тим паче, там є великий парк і можна потім з онуками гуляти.
Я, до речі, працюю недалеко, на базарі. Тому час від часу купувала щось там смачненьке та приносила дітям. І вже всі разом вечеряли. Мені дуже подобалося так проводити час з Миколою та Зоряною.
І от раз прийшла до них, сина вдома ще не було. Принесла на салат помідори, огірки, сир, сметану та ще картоплю. Хотіла зробити пюре, швидко посмажити відбивні. Аж тут до кухні заходить невістка з такими очима, наче інопланетянина побачила:
– А що це ви тут робите?
– Як що? Їсти вам готуватиму. Он на салатик стільки всього купила.
– Дякую, але вас ніхто не просив. Я сама можу встати і приготувати. Тим паче, що ми сьогодні хочемо на вечерю щось з кафе замовити.
Для мене така реакція невістки було наче плювок в обличчя. Вона ще й зібрала всі мої продукти в пакет. Я коли сіла в маршрутку, то почала гірко плакати. Ну от як так? Я з душею хотіла допомогти, а мене проганяють. Наче я їм не мама, а якась чужа людина.
Відтоді наші стосунки трішки зіпсувалися. Хоча ніхто не сварився, не кричав, тільки осад неприємний залишився. І я зареклася, що сама не буду до дітей ходити. На всі свята кликала у свою квартиру в гості.
Минулого місяця Зоряна народила донечку Софійку. Ми з чоловіком купили для внучки золотий хрестик та цепочку і поклали ще 5 тисяч гривень у конверт.
Десь 3 тижні точно зоряна не давалася чути. До неї спеціально приїхала мама з Італії. Ну чого я буду туди пхатися? Хай собі няньчаться, та бабуся має також повне право побути з Софійкою.
А 4 дні тому Зоряна першою до мене зателефонувала:
– Мені треба поїхати на огляд до лікаря. Микола на роботі, йому не вдалося взяти відгул. Можете приїхати і побути з Софійкою?
– Так, але краще ти дитину до мене привези.
І зоряна привезла онучку до нас. Я з нею погуляла на вулиці, заколисала, погодувала, заспівала пісеньки. Ще й всі сусідки ходили і нахвалювали мою онучку.
Тепер Зоряна просить інколи до них приходити та няньчити Софію. Я не проти, але вона ж колись мені заборонила переступати поріг квартири. А тут вже моя допомога потрібна.
Мені то не важко, але хотілося б почути якесь елементарне вибачення від неї.
На Вашу думку, свекруха дарма переймається через поведінку своєї невістки?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!