Нещодавно в мене з невісткою стався конфлікт. Тепер вона зі мною не говорить, навіть онуку не привозить. Насправді Віка завжди мені подобалась – цілеспрямована, дуже розумна, з інтелігентної сім’ї. Два дипломи має. Працювала на керівній посаді в міжнародній компанії. Заробляла навіть більше за сина. Мій Сашко щиро захоплювався нею.
Та мене бентежив той факт, що невістка мало не ночувала на роботі. Я мріяла про онуків, а їй вже 28 років було. Натякала синові, аби щось з цим робив.
– Любий, це ненормально. Вона все ж жінка! В першу чергу має дбати про рідних!
– На все свій час. Віка хоче квартиру й машину.
Я не могла з цим миритися. Намагалась поговорити з невісткою, та все марно, вона не слухала. Молоді придбали омріяне житло і нову автівку. Та навіть після 30 років Віка не думала народжувати.
– Що ти собі думаєш? Вже зовсім стара. Після 30 не легко народити. Ще трохи й буде пізно.
– Та дайте мені спокій. Нас все влаштовує.
Вона продовжувала працювати, а син закривав на це очі. І потім, коли я вже змирилася, що не матиму внуків, Віка раптом повідомила, що вагітна. Вона до пологів не йшла в декрет. Згодом народилась Ангелінка. Тієї миті невістку наче підмінили. Вона зациклилася на дитині. Більше нікого не бачила.
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Та найбільше лякало те, що вона не довіряла маленьку нам, ніколи не залишала онуку на ніч. Стверджувала, що ми її погано годуємо і всіляке таке. А коли Ангеліні виповнилося три роки, Віка заявила:
– Я вирішила звільнитися. Хочу присвятити себе дитині!
– Але ж вона скоро йтиме в садок.
– Ні, наші садочки погані. Я сама її навчатиму до школи.
– Хіба ж ти не скучила за роботою?
– Зовсім ні. У своєму житті я достатньо працювала, вистачить. Та й, якщо я працюватиму, не зможу приділяти увагу донечці.
– А от я і працювала і дітей виховувала. Виросли нормальні!
– Я так не хочу.
– І що Сашко має самий заробляти вам на життя? Не можна його так підставляти! Ви ж звикли на широку ногу жити.
Віку мої слова образили. Згодом вона ще й сина проти мене налаштувала. Він зателефонував і сказав, що я не маю права пхати свого носа в їх життя. Та я не згодна з цим. Мине кілька років і Сашко не матиме ні копійки. Щоб їм ще не довелось ту дорогу автівку продавати. Я вже мовчу про те, що діти мали б і нам допомагати!
Це нормально, що жінка не хоче працювати чи ні? Як гадаєте?
Більше цікавих життєвих історій тут – https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!