Мене звуть Наталя, мені 42, а моєму рідному брату Тарасу 30. Як старша сестра, завжди старалась допомагати хлопцю. Так вже виховали мене батьки.
Тарас зростав дуже старанним хлопчиком, здобув гарну освіту, а потім одружився. Тепер виховує сина Матвія, який у нього нещодавно народився.
Тарас має свою IT-компанію й добре заробляє. Декілька років тому навіть купив будиночок в Славському та часто приїздить туди відпочивати або здає туристам. Дружина брата як пішла в декрет 15 років тому, так з нього і не вийшла — сидить на шиї в чоловіка.
Я не заздрю, навпаки дуже тішуся за Тараса, однак мене надзвичайно обурила одна ситуація. Тепер у мене нема бажання спілкуватися з родичами.
Ми з чоловіком живемо набагато скромніше, аніж Тарасова сім’я. Моя донька на 3 роки старша від Матвія, навчається на українській філології. Вона дуже наполеглива дівчинка, яка завжди шукає спосіб, як заробити копійку та допомогти батькам. Софійка поза навчанням підпрацьовує репетиторкою, допомагає старшокласникам підготуватись до вступних іспитів.
Якось телефонує до мене брат з проханням, щоб моя донька підтягнула знання з мови Матвію, адже він скоро закінчує школу. Також запросив нас у свій будиночок в Карпати, так би мовити, поєднати корисне з приємним. Я не задумуючись погодилась, бо якраз була у відпустці, та й думаю, треба відпочити поки гарна погода.
Накупили різних гостинців, щоб не приїхати з порожніми руками, й раненько виїхали в Славське. Цілий тиждень Софійка з Матвієм трудились й трохи відпочивали, а потім випадково я почула розмову брата з невісткою.
– Ти вже сказав сестрі, скільки коштує проживання за добу у нашому будиночку?
– Не казав. Може хоч частину візьмемо, он її Софія скільки вчить нашого сина. Не пасує брати стільки… — відповідав Тарас.
– Частину? Та хіба зараз заняття з української мови такі дорогі? Не видумуй! Кажи нехай платить, бо замість неї ми могли когось іншого поселити!
Сказати, що я шокована була, це нічого не сказати! Брати гроші за проживання? Мені б таке навіть в голову не прийшло! Мала я з собою 3 тисячі гривень, от думаю, віддам усі братові. І що ви думаєте — взяв! Шкода мені старання своєї Софійки, щодня тлумачила тому Матвію щось. Чи нормально вчинив мій брат? Хіба так зараз робиться?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!