Я купила дорогий подарунок, викликала таксі та поїхала у гості. Однак, додому повернулася голодною та з жахливим настроєм

У мене є хороші друзі – подружжя, Антон та Ліда. Ми товаришуємо ще з часів університету і я помітила у них одну річ – вони просто жахливо економлять. Наприклад, купують завжди продукти, які тільки на акції. А про брендовий одяг годі говорити. Можливо, ви подумали, що у них просто нема грошей. Ні, ви помиляєтеся! Антон працює головним  менеджером у великій фірмі, Ліда – помічник директора. Тому я рідко приходжу до них у гості, хіба гуляємо інколи разом у вихідні. 

Декілька днів тому у Антона було день народження. Звісно, що мене запросили і я не могла ніяк відмовити – все-таки, це велике свято. 

– Ми будемо все робити дома, адже я не бачу сенсу витрачати стільки грошей на ресторан! Це просто марнотратство, – заявила мені Ліда. 

Чесно кажучи, я не здивувалася такому оголошенню. Однак, чомусь вирішили святкувати саме у вівторок, а не переносити на суботу чи неділю. Що б ви розуміли, я після роботи хутчіше побігла у найближчий магазин, обрала гарний подарунок та ще 40 хвилин їхала до них. У животі так бурчало від голоду. Але, на превеликий жаль, додому я повернулася голодною.

Окрім мене, були ще колеги з роботи Антона та близькі родичі, словом, повна хата людей. Виголосила другові привітання, яке на ходу придумала в машині, зняла пальто та вручила подарунок.

– Проходь у кімнату, всі гості вже зібралися, – сказала Ліда. 

Однак, у залі було порожньо. Ну, тобто, там вже були деякі люди, сиділи на дивані та про щось розмовляли. Але ні святкового декору, ні столу та навіть тортика я не побачила. Дуже дивна ситуація. Можливо, що Ліда просто вирішила зробили вечірку з легкими закусками на фуршеті?

Пошепки

– Ось, прошу всіх покуштувати наші страви, я сама готувала, – сказала жінка та принесла до кімнати.. невелику тацю з канапками. Ну і ще розклала на тарілці ковбасу, сир та закуски. Так вийшло, що кожному дісталося по одній канапці, шматочку сира та ковбаси. Ну або Ліда все на перед розрахувала. З фруктами також вийшло – я скуштувала 1 банан, часточку апельсина та маленьке яблучко. А з випивки була тільки одна пляшка шампанського. На смак нагадувало якісь відходи, чесно. 

Помітила, як інші гості навіть не хотіли доторкатися до такого “частування”. Добре, що Антон приніс з кухні декілька стільчиків, адже на дивані помістилося тільки троє гостей. 

– Я зовсім забула, що у мене у духовці є гаряче! Зараз принесу, почекайте, – промовила жінка.

Я сподівалася, що це буде запечена курочка з картоплею чи риба. Але дівчина винесла маленькі горщечки з незрозумілою рідиною всередині – здається, що це був суп. Гості зробили всього декілька ковтків і все. Добавки ніхто не просив – або ж Ліда така погана господиня, або просто вона нічого не приготувала із запасом. 

На десерт нам винесли торт – покупний, видно, що і на ньому вирішили зекономити. Всім дісталося рівно по маленькому шматочку. Словом, я змогла просидіти на такому “святкуванні” тільки годину. Вдала, що мене болить голова та поїхала геть. Ох, боюся, щоб завтра мені дійсно хижо не стало від таких страв.

Вдома я замовила собі на вечерю доставку з ресторану. І не можу зрозуміти логіку Антона та Ліди. Невже вони настільки знахабніли, що вирішили зекономити на святкуванні? Адже це день народження, прийшли гості з недешевими подарунками. До слова, я тільки витратила 500 гривень на новий светр для Антона. А ще були квіти та шоколадка. Ну хоча б поставили стіл, щоб ми не тіснилися на маленькій софі. Впевнена, що вони витратили на всі продукти менше, ніж 500 гривень. Тепер я взагалі уникаю з ними зустрічей. 

Жінці варто припинити спілкуватися з такими друзями? А що б ви зробили, якби опинилися у схожій ситуації? 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna
Adblock
detector