Свекруха завжди робить мене винною у всіх смертних гріхах. І чесно, я вже жалію про те, що погодилася вийти заміж за Тараса. Батько він хороший, а от чоловік паскудний.
У мене є двоє діток – старша донечка Оленка 7 рочків та молодший син Андрійко, 4 роки.
Після весілля я переїхала до чоловіка на його квартиру. Колись свекруха, Антоніна Василівна, купила у сусідньому підʼїзді йому квартиру, зробила ремонт. У свекрухи 5 квартира, а у нас 33.
І як ви зрозуміли, таке “сусідство” не приносить мені ніякого задоволення. Не встигла я вийти з першого декрету, як дізналася, що вагітна другою дитиною. Замість того, аби щиро радіти за поповнення в родині, пані Антоніна почала нарікати:
– То ти спеціально залетіла, аби лиш на роботу не виходити!
– Що ви таке вигадали?
– Правда очі коле? Не соромно? Довго мій чоловік повинен тебе, таку кобилицю лінива, на спині тягти? Припхалася на все готове, фіфа!
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Хоча я за освітою журналіст, але колись закінчила курси майстра манікюру. І під час вагітності та декрету я робила манікюр вдома, переважно то були сусідки чи знайомі. Але для свекрухи я все одно була дармоїдкою.
На щастя, коли Андрійку виповнилося 2, я змогла віддати його у садочок та знайти роботу в салоні краси.
Але знову не догодила свекрусі!
– Нігті пиляєш? То хіба робота?
– А ви хоча б день спробуйте попрацювати, як я. Дихаю тими лаками, спину згинаю. То не так легко, як здається.
– Ти мені казочки не розказуй. Розуму багато не треба, аби пальці фарбувати.
Як не за гроші мене клювала, то за порядок у квартирі. Брудний посуд, речі у пральній машинці чи заляпана духовка – це все було причиною для скандалу. І щоразу свекруха натякала, що це її квартира і я взагалі повинна дякувати, що вона дозволила мені там жити.
І тиждень тому пані Антоніна знову влаштувала розбір польотів через побут. Я не витримала, взяла речі та дітей і поїхала до батьків у село. На роботі взяла відпустку, а в дітлахів досі канікули.
Тарас щодня до мене телефонував, просив повернутися додому. Казав, що мама точно більше не буде так сваритися. Навіть пообіцяв змінити замки вдома та забрати в мами ключі.
Я наївно повірила. Вчора приїхала додому – а там повний безлад. Коробки з-під піци, на столі жирні плями, духовка у патьоках, на кухні запах цигарок. У пральній машинці одяг вже настільки зіпсувався, що дуже смердів. Підлога липка, всі ручки засмальцьовані.
Певно, чоловік покликав мене додому тільки через одну причину – аби я поприбирала. Бо хто ще помиє посуд, пропилососить, витре пилюку?
Ну а потім до нас знову прибігла свекруха:
– Бачиш, до чого ти чоловіка довела? Він має в такому свинарнику жити?
– Вашому Тарасові вже 30 стукнуло, а сам не може навіть посуд помити.
– Дівко, ти в чужій квартирі сильно розкомандувалася!
Я не хотіла далі сваритися. Тому переступила через свою гордість та поприбирала все вдома.
Однак, постійно думаю про розлучення. Ні Тарас, ні Антоніна Василівна точно не поміняються. Набридло, що в цій квартирі я порожнє місце…
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!