Я на заробітки поїхала, щоб зі свекрухою не жити. Та вона знайшла спосіб до нас переїхати і тепер мені жити не дає

Я ще до весілля твердо сказала чоловікові – з його батьками жити не буду, хай би там що. А все тому, що мене його мама й на відстані діставала, не те що в одній квартирі. Саме тому через місяць після весілля ми на заробітки поїхали. Спочатку на сезонні роботи до Норвегії, згодом залишились працювати на заводі.

Три роки ми важко працювали, та коли дізналися, що я вагітна – вирішили додому їхати. Тим паче заробили достатньо, придбали невеличкий будиночок на три кімнати. Зробили там гарний ремонт, все оновили. Я не могла натішитись з того, що наша дитина зростає, маючи окрему кімнату і двір.

Свекруха завжди намагалася втрутитися в наш побут. Все їй не так було.

 – Нащо вам такий великий будинок? Краще б гроші відклали про всяк випадок.

Згодом Ліза Михайлівна ще й вказувала, що і як ми маємо робити, які ремонти, які меблі. Я намагалась культурно відповідати, що сама хочу облаштовувати дім на який вона ні копійки не дала.

Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi

Роки минали, донька наша виросла і цьогоріч вступила до університету. Навчатися вирушила до Києва. Тоді раптово помер свекор. Матері чоловіка було сумно і я це розумію. Вона мало не щодня телефонувала й просила, аби ми приїхали. А коли ми почали пояснювати, що робота, важко, почала казати, що їй зле. 

Чоловік страшенно переймався через стан мами. Це не дивно, адже він щойно батька втратив. Та через це коханий не помічав, що вона нахабно маніпулює. Врешті ще й швидку почала викликати треба це чи ні. І тоді чоловік сказав:

 – У нас достатньо місця, заберімо маму до нас!

Пошепки

 – Ти що? Нізащо! Вона мені жити не дасть.

 – Не будь егоїсткою, вона вже дуже стара і досі змінилася. Зрозумій, ми однаково маємо її доглядати.

Я не розуміла, чому це щось комусь винна. Та чоловік ображався, постійно тиснув на мене і я погодилась. 

Щойно Ліза Михайлівна до нас переїхала – дала зрозуміти, що в нашій оселі головна – вона. Увесь час займала кухню, все там переставила на свій смак. А щойно я намагалась щось зауважити грубо відповідала:

 – Ти нічого не розумієш. Завжди поганою господинею була. 

Мені було прикро це чути. Я скаржилась чоловікові. А він зовсім не реагував.

 – Ти що не розумієш, мама вже не молода. Враховуй це!

Свекруха надзвичайно хитра, вона відразу пустила у свою оселю квартирантів. Ще й договір на цілий рік підписала. Я в розпачі, не знаю, як далі бути. Просто це все це витримаю. Зараз у мене виникла думка, все покинути й поїхати знову до Європи на заробітки. Може назбираю грошей на власну квартиру. Та такого наш шлюб точно не витримає і чоловік не зрозуміє.

Скажіть, як мені бути? Що робити?

Більше цікавих життєвих історій тутhttps://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

IrynaS
Adblock
detector