Зараз в моя донька проходить через розлучення. Звичайно, мене це засмучує, але насправді вся проблема полягає не в цьому. Мій колишній зять хоче відсудити часину квартири, яка йому взагалі не належить. Це житло придбали ми з чоловіком і подарували доньці, просто нотаріально все укладено після їх шлюбу. Я не думала, що він настільки дріб’язковий, і в разі розлучення буде претендувати на те, до чого і близько не має стосунку.
Моя дочка з зятем прожили в шлюбі вісім років. Три роки тому у мене народилася внучка. Дочка вже рік як працює. Ми її виховували самодостатньою людиною, тому вона з юного віку знає, що ніщо не дістається даром, все потрібно заробити. Ну, припустимо, ми розуміли, що на квартиру заробити складно, тому вважали за свій обов’язок їй допомогти. До того ж наше матеріальне становище дозволяє це зробити.
Мене обурювало, що ми придбали житло, робили там ремонт, а ні її наречений, ні його родичі особливо не переймалися з цього приводу, не запропонували допомогу, хоча знали, що діти там будуть жити після весілля. Дочка працювала щосили, брала підробіток, щоб допомогти нам з оформленням житла, а він відкладав свою зарплату на “чорний день”.
Я давно зрозуміла, що людина не любить себе напружувати. Звик жити на всьому готовому, а дочка намагалася купити в будинок меблі, техніку, посуд – все для комфорту. Так уже склалося, що ми цінуємо комфорт. При цьому і вдома все встигала, завжди прибрано, білизна випрасувана, їжа приготовлена, з дитиною погуляє. Я вважаю, що вона хороша мати і дружина.
Загалом, поки моя дочка працювала, зять знайшов собі коханку і вирішив піти з сім’ї. Ну і нехай йде, я давно вважаю, що він їй не пара. І заробити не може, і ніяких уявлень про сімейні цінності не має. І в його родині всі такі.
Зять подав на розлучення і одночасно заяву на розділ майна. Квартиру ми їм купили вже після весілля, тому це вважається спільно нажитим майном. Моєму обуренню просто немає меж. І нахабства вистачає. Вже не знаю, хто його на це напоумив, чи то нова пасія, чи батьки. Навіть про майбутнє власної дитини не думає.
Вчора я подзвонила своєму зятю і висловила все, що про нього думаю. А він з такою усмішкою сказав мені, що скоро зустрінемося в суді, що мені стало огидно. Не можу зрозуміти, як моя дочка взагалі могла вийти заміж за цю людину?
Навіть не знаю, як вчинити в цій ситуації. Я ж розумію, що навіть аліментів ми не дочекаємося, адже він ніколи офіційно не працював. Найголовніше, що в цій ситуації, моя дочка взагалі не робить ніяких дій. Я навіть не можу зрозуміти, що вона думає з цього приводу. Я розумію, що моя дівчинка розгублена і пригнічена, що новина про зраду і розлучення застала її зненацька. Але вже місяць пройшов, як мій зять оголосив про своє рішення. Не можна ж опускати руки, тим більше коли у тебе росте донька. Як допомогти дочці зберегти квартиру?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!