Мені не потрібні стосунки, над якими попрацював ретушер, які вже пройшли декілька етапів обробки в редакторі. Мені потрібні стосунки, які не будуть здаватися ідеальними лише зі сторони.
Мені потрібні справжні відносини, а не ідеальні.
Щоб у них був сенс, вони були наповнені змістом, емоціями, подіями. Повинні містити і хороше, і погане, бути такими, як і життя – навчати, дарувати досвід. Щоб були й посмішки і сварки, однак щирі й відверті, без одягнених масок та лицемірства.
Ідеальні стосунки не можуть бути апріорі, адже не має ідеальних людей. Шторм життя просто змушує поринати у вирій подій, і немає таких пар, які б стояли непорушно, ми не зі сталі, тому можемо зламатися в будь-який момент, отримати пошкодження під час труднощів. Але це нас лише загартовує, робить міцнішими та досвідченішими.
Кожні відносини повинні пройти через темряву, щоб вийти до світла.
Головне – докладати зусилля двом партнерам. Не може в стосунках працювати лише один. Сльози – це не страшно, це просто вода, яка живить ніжну й тендітну квітку ваших стосунків.
Мудрість й кохання допомагають стосунках розквітнути.
Мені подобаються стосунки, які визрівають під променями сонця, однак знають, що в будь-який час може прийти гроза й потрібно буде пережити навіть грім і блискавку. Однак цей дощ буде живильним й допоможе прорости ще швидше.
Мені не потрібна тиша, я обираю пристрасть. Я хочу живих відносин.
Потрібно бути такими, як ми є, дихати на всі груди й навчитися відчувати партнера усім тілом. Не хочу притуплювати в собі пристрасть, не хочу боятися залишитися не зрозумілою… в серці має вирувати ураган.
Мені не потрібна ідеальна картинка. Це нереалістична любов.
Реальність – це за і проти, це переваги й недоліки, це прийняття себе й інших…
Що Ви думаєте з цього приводу?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!