Того дня телефонує до мене сестра і зі сльозами щось бурмоче.
– Тетяно, я не розумію, що ти кажеш? Щось сталось?
– Приїжджай скоріше, я не знаю, що мені робити…
Я кидаю все та поспішаю до сестри. Прийшовши, я бачу таку картину: сидить Тетяна та ридає. Як виявилось пізніше вона розійшлась зі своїм чоловіком. Я вирішила спочатку заспокоїти її, а тоді повернутись до розмови. Ми випили теплого чаю і продовжили говорити.
Тетяна вже декілька років в шлюбі зі своїм чоловіком. Жили вони добре, проте мріяли про дитину. Таня обіцяла чоловіку народити сина, але досі того так і не сталося. Працювали вони в одній компанії, тому практично весь колектив знав, що відбувається в їхньому житті.
Якось Тетяна ненароком почула від співробітниць, що її Дмитро має коханку і відтоді вона постійно його підозрювала у зраді. Після чергової сварки вона навіть запропонувала розійтись, хоча сама цього не хотіла.
– Давай розійдемось, – сказала вона зі сльозами на очах.
– Добре. Але ще добре подумай над своєю пропозицією, — серйозно відповів Дмитро та поїхав у село.
Після того сестра зателефонувала мені. Я своєю чергою порадила їй добре подумати та все перевірити, бо плітки в офісі завжди були, є і будуть, а любов буде важко відновити. Я знала, що вона дуже любить Дмитра, тому хотіла, щоб вона не робила поспішних висновків.
Наступного дня Тетяна вирішила, що прямо спитає у Дмитра, чому на роботі так кажуть про нього, та й подивиться на реакцію чоловіка. Здивований Дмитро їй тоді відповів:
– Якщо ті, хто розводять плітки таке бачили, то нехай скажуть тобі з ким я гуляю. Йди та спитай у них! І взагалі я не розумію, відколи така недовіра до мене?
– Ти декілька разів їздив у село без мене… – відповіла Таня.
– Так, справді таке було, але звідки про це знати нашим офісним працівникам? А в тебе тільки дурниці в голові! Більше нема куди коханок водити. Поведу туди, де пів села моїх родичів, — сердито відмовив він.
На цьому підозри Тетяни не закінчились. Одного разу вона несподівано підійшла до чоловіка зі спини, коли він сидів за комп’ютером. Той як зірвався…
– Чому ти так підкрадаєшся? Може думаєш, що я з коханкою переписуюсь? Чому не можна запитати чим я займаюсь?
– Гаразд. Чим ти займаєшся?
– Вже й відповідати не хочеться. Я працюю, чим же я ще можу займатись? У мене повно роботи, яку я повинен здати до кінця тижня.
Тоді дівчина різко розвернулась і пішла плакати. На другий день в офісі, коли зазвичай вони ходять разом обідати, Дмитро відмовився йти, сказав, що має поїхати на станцію техобслуговування, щоб перевірити в якому стані машина. Повернувся додому дуже пізно і запропонував Тетяні поїхати з ним в село.
– Поїдеш зі мною в село на вихідні, чи я можу їхати з Василем? Він давно хоче порибалити разом…
– З Василем чи може з Василиною? Я не подарувала тобі сина і ти вже шукаєш собі іншу, так? – вирвалось у Тетяни.
– Та ти заспокоїшся колись чи ні? Мені вже це набридло!
– І мені вже набридло! Давай все-таки розійдемося, — крикнула вона.
Наступного дня Дмитро поїхав у село сам. Я хотіла втрутитись і допомогти сестрі, але вона мене відмовила. Тетяна вирішила, що вона сама себе накрутила і сама винна у всіх сварках, тому поїхала миритись з Дмитром в село. Гарно причепурилась та першим автобусом вирушила в село.
Дорогою вона прокручувала собі в голові слова, які хоче сказати чоловіку, однак вона дуже хвилювалась, що Дмитро не захоче її слухати, вона не хотіла втратити його. Наближаючись до села, Таня побачила, що насувається хмара і, мабуть, почнеться злива. Коли вона вийшла з автобуса, почало блискати, і це її налякало.
Але попереду йшов чоловік з великою парасолею, через яку не було видно його обличчя. Виявилось, що це був чоловік Тетяни.
– Дмитре, що ти тут робиш? – здивовано запитала Тетяна.
– Тебе чекаю.
– Мене? А як ти дізнався, що я приїду?
– Не знаю…Серце підказало. Я подумав, якщо ти їхатимеш, то першим автобусом. А тут ще захмарилось, тому я вирішив взяти парасольку і пішов виглядати тебе. Серце мене не обмануло.
Падав дощ, а вони стояли на сільській дорозі біля поля та обіймалися.
– Пробач мені, коханий, — сказала Тетяна
– І ти мені вибач. Знай, що я ніколи не зможу так підло поступити зі своєю дружиною, яку безмежно кохаю,- додав він.
Вони так ще довго стояли під дощем та цілувались, а потім він заніс її до будинку на руках.
Згодом, сестра телефонувала мені вже не зі сльозами, а з радістю повідомити про те, що вона вагітна, і зовсім скоро я стану тіткою хлопчика.
Ось такі бувають історії. Головна мораль така — люди, не слухайте та не довіряйте усім брудним пліткам!
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!