Я не розумію, як можна бути такими скупими? Нам такі бабуся і дідусь не потрібні. Тільки не кажіть, що потрібно їх зрозуміти і пробачити

Мої свекри – дуже скупі люди, вони взагалі нічим не хочуть нам допомогти. І чоловік це також прекрасно розуміє, йому соромно за своїх батьків. Ми вже довгий час намагаємося купити власну квартиру, однак нічого не виходить. Взагалі мій чоловік – син заможний людей і в нашому місці про це знають практично усі. Звичайно, покохала його не за товстий гаманець, але розраховувала після весілля хоча б на мінімальну підтримку його батьків. Навіть не думала, що вони настільки  до нього байдужі.

Після весілля орендували невеличку квартиру, паралельно відкладали кожну копійку. Я працювала, чоловік теж. Його батьки прекрасно бачили, що ми кілька років відмовляли собі у відпочинку і великих покупках. Але як ми не старалися, назбирати навіть на перший внесок по іпотеці нам не вдавалося. Ми навіть народження дітей відкладали, тому що не було своєї квартири.

От святкували день народження свекрухи, і ця жінка посміла спитати, коли ми подаруємо їм онука чи онучку. Мені це не сподобалося, вона ж знає, в якому ми скрутному становищі. Відповіла, що як тільки зможемо придбати своє житло. Але нам не вистачає грошей на початковий внесок. Здається, мій натяк був зрозумілий кожному, але не свекрусі. Вона лише співчутливо похитала головою.

Через місяць я дізналася, що вагітна. Ми цього не планували, але вже як сталося. Я вирішила вже безпосередньо попросити у батьків чоловіка грошей, потрібно було терміново вирішувати питання з житлом. Ми з чоловіком потішили їх новиною, що вони скоро стануть бабусею і дідусем. Їх радості не було меж і я, осмілівши, запитала, чи не могли б вони допомогти нам з першим внеском по іпотеці. Тут моя свекруха змінилася в обличчі й з видом невинного янголятка запитала, звідки ж у них такі гроші? А я точно знаю, що є. Батько мого чоловіка проговорився, що хоче змінити одну іномарку на іншу, і повідав, що відкладає на новенький джип. Я не стала сваритися і нервувати, мені ж не можна, але мене до глибини душі це образило. І тоді я сказала чоловікові, що не дам його батькам бачитися з нашою дитиною. Ну як так можна? Виходить машина важливіше добробуту власного сина і внука або внучки? Я не хочу, щоб у моєї дитини були такі родичі.

Дев’ять місяців пролетіли швидко. Днями мені народжувати. Я до останнього сподівалася, що батьки чоловіка передумають, і ми все ж привеземо малюка вже у свою квартиру. Але швидше за все цього не судилося збутися, принаймні, протягом наступних пів року. Думаю, ми зможемо назбирати й взяти квартиру в іпотеку. А ось моє бажання не дозволити спілкуватися родичам з моєю дитиною тільки міцнішає з кожним днем. Нам такі бабуся і дідусь не потрібні. Тільки не кажіть, що потрібно їх зрозуміти й пробачити. Не можу я зрозуміти, як машина може бути важливіше допомоги рідного сина?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

U2

Копіювання з сайту заборонене. Авторські статті захищені DMCA.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector