«Я не сильна, ти просто не залишив мені вибору». Відверте зізнання жінки своєму чоловікові

Привіт, коханий. Ти знаєш, я дійсно втомилася. Складається враження, що в моєму організмі спрацював стоп-сигнал і він більше не хоче працювати на високих оборотах.

У нас з тобою все так гарно починалося, 10 років тому я стала дружиною чоловіка у формі. Мені завжди здавалося, що слово “військовий” означає “мужній, відповідальний, надійний”. Перші висновки я почала робити вже через рік нашого сімейного життя: за все відповідала я. Розлучитися? Ні, про таке я не думала. Ми ж з тобою завжди щиро кохали, тому я обов’язково впораюся.

Ти одразу дав мені чітко зрозуміти, що є “чоловічі” та “жіночі” обов’язки. І здається, все виглядало справедливо: ти заробляв, а я підтримувала домашнє вогнище. Але нам завжди не вистачало грошей, тому я з дитиною на руках, працювала вночі, писала статті для місцевих газет. Обовязків у мене не зменшувалося ніколи, і ти постійно обурювався. що я дала тобі на вечерю вчорашні котлети.

Зараз всі говорять про те, що жінки багатофункціональні, але це зовсім не означає щоденну роботу до повного виснаження.

Ти намагався мені допомогти, але для тебе це виглядало так: прийшов з роботи — відпочив — погрався з сином — сів дивитися телевізор — покупав дитину — заснув.

У мене майже ніколи не було пауз на відпочинок. Ти завжди думав, що мені не складно зробити перерву між роботою, та піти поміняти підгузник синові, а потім знову починати працювати, при цьому не забувши приготувати тобі щось смачне на вечерю.

Вибач, але після такого виснажливого дня, я не можу бути дуже активною в ліжку. Мій день завжди розпочинається о 6:00, а закінчується в 00:00, і я настільки змучена, що не хочу красти у себе ні години сну, інакше я просто завтра не зможу встати з ліжка.

І я не мрію про другу дитину, можеш вгадати чому.

Ти мене постійно запитуєш: а як колись справлялися наші мами? Доречно буде сказати про них анекдот: “У чоловіка на шиї краватка, а у дружини — дім, робота, діти та… чоловік в краватці”. Ти тільки поглянь уважно на світлини 60-х років. Ми зараз в один голос скажемо: “Це зовсім інші люди”. Деякі з них виглядають набагато старшими за свій вік. Такі жінки роками доглядали, прибирали, працювали, бігали на батьківські збори, готували їсти та доглядали за своїми чоловіками. 

Ми перше покоління, яке почало усвідомлювати, що так жити не правильно. Багато хто досі живе стереотипом, що жінки “зобов’язані” бути ідеальними дружинами та матерями.

Вибач мені, але я перегоріла. Час летів, ти звільнився з військової служби, почав працювати в офісі. Але у нас нічого не змінилося: я й надалі продовжувала працювати, але тепер вже повний робочий день, готувала їсти, виховували сина, водила його в школи та в різноманітні гуртки. Навіть зайнялася ремонтом, та керувала бригадою, і все заради того, щоб тебе не відволікати від власних проблем.

Манікюр, масаж, просто кава з подругами – навіщо все це? Зробила хвостик й пішла працювати. Я ж не розвалююся поки.

Ти не знає, що було останньою краплею? Твоє бажання завести чотирилапого друга. Ти завжди хотів собаку, і почав шукати оголошення про продаж лабрадора. Я не могла більше терпіти це, бо знала, що за собакою буду доглядати я.

Ми обоє почували себе погано. Ти відчував, що наш шлюб тріщить, але повторював мені, що так живе більшість сімей. Найскладніше для мене було розірвати це замкнуте коло. Але я знайшла сили в собі зробити це.

Я добре знаю, що ти ніколи не прочитаєш цього листа. Ми вже розлучилися, просто дуже хотіла виговоритися.

Але знай, я дуже сильна. Тепер, мені легко та спокійно на душі.

А вам сподобався лист?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!