У мене дуже хороший син – вихований, добрий, красивий, принаймні я так вважала. За Степаном завжди бігало багато дівчат, але от вибрав він собі у дружини дівчину з дитиною. Малюк Стьопу одразу став називати татком. Жили вони з Іриною і дитиною в гуртожитку, у якому знімали одну кімнату.
Я, звичайно, не дуже хотіла, щоб мій син одружувався з дівчиною з дитиною, але не втручалася. Головне, щоб жили добре. Так ніби нічого поганого не траплялося, до першої сварки. І цей конфлікт призвів аж до розлучення. Іра спершу думала, що це я у всьому винна.
Хотіли вони прийти до мене в гості, а я вирішила насмажити пиріжки. Думала, поки тісто зійде, щоб не прокидатися о 6 ранку, закликала їх на 15.00. Приїхали вони раніше, я вже доробляла останню партію, тому відправила їх дивитися телевізор.
Мій названий онук, Денис, прибігає тоді до мене. Років йому тоді було 3. В руках тримає ключі, які належать Стьопі: там від квартири, офісу та машини. От і говорю я дитині:
– Дениску, краще поклади ключі на місце, адже це дуже важливі ключі. Загубиш від машини і додому підете пішки!
Малий побіг в кімнату до батьків. Я вийняла пиріжки, нагодувала сімейство, ще й дала з собою в’язку. Вже взуваються в коридорі, як Стьопа починає шукати ключі.
– Денис їх бабусі ніс, – сказала йому Іра. – Я чула, як вона йому говорила, що ми додому пішки підемо, якщо він їй ключі не віддасть.
Син здивовано глянув на мене:
– Сину, Денис грався з ключами, і я йому сказала, щоб він повернув їх тобі.
Тоді Іра взяла сина на руки й почала розпитувати, куди він подів ключі. Стали шукати всією хатою. Під подушки, дивани, у всі закутки — ніде не було. Знайшли в куртці дружини.
– Я не знаю, звідки вони в мене! Твоя матір підкинула! – відразу почала Іра.
– І навіщо воно мені треба? – спитала я.
От невістка тоді ціле оповідання видала: – Я ж знаю, що ви не раді, що Стьопка жінку з причепом взяв. Вам не вдасться нас розлучити! Хотіли так мене підставити? А не вийде! Ми кохаємо один одного.
Вийшли вони з дому з криками, в мене сльози на очах, адже навіть не торкалася цих ключів. Стьопка мовчки пішов за дружиною, а ввечері зателефонував і сказав, що не буде жити з дружиною, яка здатна оббрехати його матір. Згодом він подав на розлучення.
Я була шокована, вмовляла сина цього не робити, може, ми щось не так зрозуміли. Мені самій не хотілося вірити, що вона на таке здатна. Хоча я хотіла кращого для свого сина, але змирилася з його вибором, й навіть вже і до Дениска звикла. Щось я взагалі не могла зрозуміти, що відбувається.
А правду я дізналася наче у фільмах. Їду я в автобусі, сидить позаду мене молоде дівча і розповідає по телефону:
– Мій-то розлучається! Ага, одружимося, як тільки – так відразу. Ні, про мене не розповів. Він її підставив. Під благородним приводом. Коротше, він її зі своєю мамою підбурив, а потім стусана дав, типу, не буду жити з жінкою, здатною оббрехати мою маму. Ага. Знайомити поки не хоче, каже, час має після розлучення пройти.
Я тоді зіставила факти, але не могла повірити, що це може бути мій Стьопа. Думала, що збіг. За пів року приводить синочок нову пасію — і я її голосок одразу впізнала. В мене земля пішла з-під ніг. Не могла повірити, що мій син здатен на таке. Навіть по-чоловічому не зміг покинути дружину. Вигнала я одразу обидвох, сказала, що знаю про їхні інтриги.
Одразу поїхала до Іри в сльозах і все розповіла. Дениска за мною скучив, не відходив ні на крок. Телефонувати почали, розмовляти, як раніше. У гості одна до одної їздити. Так і дружимо зараз. З сином я спілкувалася через раз, але бачити його з цією дамою в себе не хотіла. Так він і припинив телефонувати.
Як би ви вчинили на моєму місці?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!