«Бувало так, що я починала жалітися мамі на свої проблеми, а вона завжди мені спокійно відповідала:
«Я не знаю всіх деталей, але можу допомогти тобі дверима», – коли я це вперше почула, то подивилася на маму незрозумілими очима.
І тоді мама мені все пояснила :
«На твоєму життєвому шляху можуть траплятися різні ситуації: погані та добрі, веселі та сумні, радісні та невтішні, але не може трапитися одного: того, щоб я не відкрила тобі дверей. Тому, будь-коли, якщо ти опустиш руки, зневіришся, розчаруєшся, розізлишся, занедужаєш, будеш права чи ні.
У тебе буде тисячі думок, що робити, як розв’язати проблему, куди йти далі, де сховатися. Тоді вирушай додому. До мене. Я прийму тебе і не буду ставити лишніх запитань. Взамін, я обіцяю тобі смачну вечерю, тепле ліжко та свою підтримку і любов».
Щастя – воно у простих речах. Нам потрібно просто знати, що є та людина, яка допоможе з дверима».
А вам сподобалася відповідь мами?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!