У 18 років я втекла з дому через свого вітчима. Рідний тато давно помер, а мама вирішила жити далі у своє задоволення. Вдруге вийшла заміж, народила собі ще одну дитину і взагалі забула про мене.
Мене переселили в коридор, спала я біля взуття. Вітчим і його син знущались з мене, іноді могли навіть бити. Мати ж робила вигляд, що нічого не відбувається.
Коли терпіти постійні приниження просто не вистачило сили, я зібрала свої речі, вкрала у вітчима гроші і купила квиток до столиці.
Самостійно жити в новому місті було складно, але доля мені всміхнулась: зовсім скоро я познайомилась з чудовим чоловіком. Через рік ми одружились, а потім у мене народилась донечка. Жили ми щасливо, усього вистачало. Зарплата в мене була досить-таки пристойна.
Якось я вивела донечку на прогулянку в парк, а нам назустріч почав рухатись якийсь нетверезий чоловік. Коли він підійшов ближче, я його впізнала. Переді мною стояв мій зведений брат.
Мабуть, спрацювали якісь мої рефлекси, бо я навіть не пам’ятаю, як схопила доньку і побігла з нею до машини. Вдома я ще кілька днів не могла прийти до тями.
Чоловіка мій стан дуже хвилював, тому ми почали спокійно у всьому розбиратись. Я вперше розповіла йому про все, що пережила до нашої зустрічі.
Під час розмови ми зрозуміли, що все це сімейство живе у квартирі, яка належить моєму батьку. Отже, частина точно належить і мені.
Щоб розібратись у всьому мирно, чоловік відвіз мене до моїх так званих родичів. Там і виявилось, що квартира давним-давно переписана на мене.
Довго не думаючи, ми продали квартиру та поділили гроші. За свою частину я придбала трикімнатну квартиру в місті, а мати з вітчимом – однушку на околиці. Ця сімейка ще довго сипала образами та прокльонами, але мені до того байдуже. Я помстилась їм за всі страждання, які змушена була пережити.
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Скажіть, будь ласка, чи правильно я зробила? Чи потрібно було залишити квартиру матері?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!