Я побачила, як брат поводиться з нашою мамою і вирішила, що заберу її до Польщі. Хоча Роман запевняв мене, що вдома все добре. Але мама аж плакала від щастя, коли зуміла вирватися з того пекла!

У 23 роки я вийшла заміж. Мій чоловік часто їздив на заробітки, працював водієм фури. Його не було вдома місяцями, хоча з рейсу він привозив чималі гроші. Ми вдома зробили ремонт, купили гарні меблі, нову сантехніку.

Однак, потім одна Польська компанія запропонувала моєму Петрові працювати не позмінно, а мати повний робочий день і ставку. Звісно, для цього чоловік мав би переїхати в Краків назавжди. Я не знала, що робити далі. З одного боку, це ж такий хороший шанс, нова країна, більша зарплата. Але відстані я не витримаю. Тим паче, що тоді Петро мав би приїздити хіба на свята в Україну.

Тоді вирішила вчинити інакше – поїхати з ним у Польщу. Ну мову так швиденько підівчила, цю нашу квартиру продали та ще доклали, купили на околиці Кракова невеличку, але затишну квартирку-студію. Ще пощастило знайти хорошу роботу.

Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi

В Україні залишалася моя мама та старший брат. Так, як Роман вже жив окремо та мав свою родину, то я більше гостинців та подарунків пересилала мамі. Маму я дуже сильно люблю та ціную. Колись ми жили геть погано, на межі бідності. Мама працювала швачкою в салоні, а ввечері ще мила підлоги в супермаркетах. І все робила для того, аби ми з братом були ситі та одягнені.

Часто доводилося позичати в родичів та сусідів якісь гроші, бо ми елементарно не мали за що купити пачку гречки чи якісь сосиски. Шоколадки та печиво ми їли хіба на свята. Коли брат робив весілля, то мама навіть взяла кредит та ще набралася боргів у родичів. І потім ще сама повертала кошти.

Так от, у Польщі я вже 3 рік. І мені здається, що я на відстані дбаю про маму більше, ніж брат, який живе в сусідньому районі. Я минулого літа зробила мамі новий ремонт у ванні та туалеті. А брат хіба раз поїхав зі мною в магазин вибирати плитку. Розраховувалася за все, звісно, тільки я.

– Ну ти хоча б майстрам завдаток дай.

– Слухай, у мене жінка та діти, я їх ледь забезпечую. А ти ще маму хочеш на мене повісити!

Хоча Роман часто просив маму, аби вона забирала малих з садка додому чи няньчилася з ними на вихідний. Добре він влаштувався, перетворив маму на безкоштовну няньку.

Але я навіть не уявляла, яка насправді біда творилася в них вдома. Цього року приїхала до мами на Різдво, привезла декілька пакетів продуктів на святковий стіл. Ще окремо купила мамі теплу курточку та чобітки, аби не мерзла в морози. Однак, мама сказала зразу їхати до Романа на квартиру. Я вже щось погане відчувала…

Як виявилося, брат взяв у кредит дуже дорогу іномарку з салону. І попросив маму продати квартиру, аби борг виплатити. Тому мамі довелося попрощатися з житлом та переїхати на утримання до брата. І вже за столом невістка Марія почала жалітися на маму:

– Та вона їсть більше, ніж ми всі. Ми вас ледь можемо прогодувати. А про комуналку я взагалі мовчу!

А мама лиш знітилася та тихесенько сиділа за столом. Кімнатку їй виділили таку, що там ледь помістилося старе ліжко та тумбочка. Продукти в холодильнику Марія ділить порівно. Навіть сіл та перець не дає просто так.

Пошепки

Мене таке нахабне ставлення брата до матері дуже обурило:

– Ну ти взагалі Бога в серці не маєш. Так з мамою поводишся, як з собакою дворовою.

– Тобі яка різниця? Взагалі, звалила в Польщу і там качай свої права. Ти мені не вказуй, я тут старший!

Наші свята закінчилися сваркою. Я вже 10 січня поїхала додому. Однак, 12 січня до мене подзвонила тітка Раїса:

– Роман твою маму вигнав. Вона ледь встигла до мене приїхати, бо то вже комендантська починалася. Ще й всі речі виставив за поріг.

Марія щось не поділила з мамою, сварка взагалі почалася з дрібниці. А потім як по накатаній пішло – нарікали, що то вони її годують, платять за неї комуналку, а вона взагалі така невдячна людина!

Я одразу взяла на роботі вихідний, купила квитки на автобус та першим рейсом виїхала до України. Мало того, всі родичі були в курсі, як Роман та Марія принижують маму. Адже невістка любила так пожалітися комусь на “стару та немічну родичку”.

Я не могла вже стримувати сліз. От як братові взагалі совісті вистачило так з мамою вчинити.

– Ти взагалі страх втратив? Маму вигнати на вулицю в мороз!

– А що вона вдома наш порошок без дозволу взяла.

– То ти через якийсь нещасний порошок таке зробив? Де твоя совість?

– Яка тобі різниця до наших сварок? Це особисте!

Я вирішила забрати маму в Польщу. Їй тут набагато краще, роботу знайшла на заводі, мені допомагає вдома. Мій чоловік сам був в шоці від тої історії. Нам утрьох добре разом. Хоча я бачу, що мама дуже сумує за Україною.

А Роман навіть не телефонував та не просив вибачення. Вже майже місяць в таку мовчанку грає. Йому наче все по барабану. Сумно та соромно за Романа. От мама постійно собою жертвувала заради нас, аби лиш нам було добре. І нас старості років таке спасибі від сина отримала…

Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna
Adblock
detector