Я єдина дитина у своїх батьків. Мама з татом дали мені все, за що їм дуже вдячна. Вони у всьому мені допомагали та підтримували, я ж намагалась їх не підвести ні в чому.
Закінчила університет з відзнакою та вийшла на роботу. Працюю юристом у суді. Зарплата в мене гарна. Гроші не витрачаю, а відкладаю, бо живу з батьками. Їм періодично допомагаю.
За кілька років я зустріла Максима. Красивий та амбітний хлопець. Мав свій невеличкий бізнес, про який говорив, що в майбутньому це буде ціла імперія.
Прозустрічались ми не довго і Максим запропонував вийти за нього, я погодилась. Мої батьки нам подарували ключі від квартири, куди ми й переїхали після весілля.
Максим заробляв набагато менше, ніж я, та мене це не турбувало. Гроші не ділились на «мої» і «твої», у нас був спільний бюджет. Все зароблене складали до однієї шухляди. В основному заробляла лише я.
Не раз давала чоловікові гроші на розвиток бізнесу, та бізнес не розвивався, а гроші Максим успішно витрачав. Потім чоловік геть не намагався щось змінити й заробити. Він перебивався тимчасовим підробітком, або й взагалі ніде не працював. Його все влаштовувало – я працюю, а він витрачає.
Навіть машину собі купив, бо «як же бізнесмен і без машини». Це теж за мої гроші.
Я себе геть закинула, все намагалась Максу догодити. Все, що заробляла йшло на його потреби. Я ще молода жінка, мені лише 32, а виглядала я гірше нікуди. Тепер я це розумію.
Чоловік перестав звертати увагу на мене, як на жінку. Постійно був в телефоні.
Коли я повернулась додому після 5-денного відрядження, то побачила, як Максим виходить за ручки з якоюсь красунею з моєї квартири.
Я почувалась героїнею дешевої мелодрами. Чоловік зрадив, доки дружина у відрядженні.
Влаштовувати сцен не стала. Прийшла додому, забрала всі гроші, які я ж і поклала до шухляди. І вирішила їх витратити на себе, чого не робила дуже давно.
В той день я зробила собі манікюр, педикюр, нову зачіску, макіяж. Купила новий одяг, взуття, аксесуари та косметику. Сама сходила в ресторан та замовила все, що хотіла. Побалувала себе нарешті за кілька років.
Коли повернулась додому, там уже був Максим. Він не помітив жодних змін в мені. Все у квартирі було перевернуто, чоловік шукав гроші.
– Мені терміново потрібні гроші. Де вони? – Кричав Макс.
– Я їх витратила, – спокійно відповіла.
– Як? Усі?
– Усі.
– Ти розумієш, що ти наробила? Як ти могла, не порадившись і не спитавши мене витрачати сімейні гроші?!
– Я їх сама заробила, то й витратила. Тебе питати не зобов’язана.
Максим на мене витріщився, а тоді прошипів:
– Ти що все витратила на оце? – Провів рукою мені по обличчю.
Я мовчки підвелась і вивезла валізу з його речами, яку зібрала ще як тільки повернулась.
– Я знаю про твою зраду. Може вона й не одна була, але я не хотіла цього помічати. Ти можеш йти до своєї любові, а мене залиш. Я подаю на розлучення.
– Давай-давай. Стерво.
Макс забрав речі і пішов. На прощання сказав:
– Квартира ця теж моя.
Я не хвилююсь з цього приводу, бо знаю, що він нічого не отримає. Тепер вже ніколи не ставитиму чужі інтереси вище своїх.
Зараз почуваюсь набагато краще, ніж у шлюбі з Максом. А він сам і його життя мене більше не цікавлять зовсім.
Як би на моєму місці вчинили ви? Чи був у вас схожий досвід?